Читати книгу - "Сім вечорів"

67

ФЕНЕЛОН, Франсуа (1651–1715) — французький богослов і письменник.

68

МОКТЕСУМА II (1466–1520) — останній правитель держави ацтеків.

69

АТАУАЛЬПА (Аукі Тупак Атауальпа; бл. 1500–1533) — останній правитель держави інків, страчений іспанцями.

70

КАТРІЕЛЬ, Сіпріано (1837–1874) — індіанський вождь.

71

ШПЕНГЛЕР, Освалд (1880–1936) — німецький філософ.

72

ПРОСВІТЕР ЙОАНН — легендарний правитель християнського королівства на території сучасної Ефіопії.

73

ГАММЕР-ПУРГШТАЛЬ, Йозеф фон (1774–1856) — австрійський сходознавець, перекладач, дипломат.

74

ЛЕЙН, Едвард Вільям (1801–1871) — англійський арабіст.

75

БЕРТОН, Річард Френсіс (1821–1890) — англійський письменник, історик, географ, дослідник Сходу та Південної Америки.

76

КАНСІНОС-АССЕНС, Рафаель (1883–1964) — іспанський письменник.

77

КЕРРОЛ, Льюїс (справжнє ім’я Чарлз Латуїдж Доджсон; 1832–1898) — англійський письменник і математик, професор Оксфордського університету).

78

ЛЕСАЖ, Ален Рене (1668–1747) — французький письменник.

79

ПЕРСІ, Томас (1729–1811) — англійський єпископ, упорядник і видавець збірника старовинних балад.

80

МАРДРЮС, Жозеф Шарль (1868–1949) — французький сходознавець, перекладач Корану.

81

ЛІТМАН, Енно (1875–1958) — німецький сходознавець.

82

МАГРИБ — назва, яку середньовічні арабські географи та історики дали країнам Північної Африки, розташованим на захід від Єгипту.

83

ПЕЙН, Джон (1842–1916) — англійський арабіст.

84

ГЕНІНГ, Макс (1861–1927) — німецький арабіст.

85

ВАЙЛЬ, Густав (1808–1889) — німецький сходознавець.

86

ЧЕСТЕРТОН, Гілберт Кіт (1877–1936) — англійський письменник.

87

ВАРАНАСІ — місто на північному сході Індії.

88

СІДДГАРТХА ГАУТАМА (563–483 до н. е.) — індійський духовний наставник, засновник буддизму.

89

ЧОТИРИ ШЛЯХЕТНІ ІСТИНИ — релігійно-філософське вчення про духовне пробудження (істини про страждання; про походження і причини страждання; про справжнє припинення страждання; про усунення джерел страждання).

90

ВІСІМКОВИЙ ШЛЯХ — указаний Буддою шлях, що веде до припинення страждання і лежить посередині між прихильністю до мирських утіх і аскетизмом.

91

ГЕРАКЛІТ (бл. 540 — бл. 480 до н. е.) — давньогрецький філософ.

92

ЗЕНОН (бл. 333–262 до н. е.) — давньогрецький філософ, основоположник стоїцизму.

93

СУДЗУКІ ДАЙСЕЦУ (справжнє ім’я Судзукі Тейтаро; 1870–1966) — японський філософ, популяризатор буддизму.

94

ХІНАЯНА (букв. Мала колісниця) — один із напрямів у буддизмі.

95

АШОКА — індійський владар (період царювання 272–232 до н. е.), покровитель буддизму.

96

КАПІЛАВАСТУ — місто на півдні Непалу.

97

МЕРУ — гора в Гімалаях.

98

ОЛЬДЕНБЕРГ, Герман (1854–1920) — німецький санскритолог, історик релігії.

99

МАХАЯНА (букв. Велика колісниця) — один із напрямів у буддизмі.

100

АГАМЕМНОН — герой давньогрецьких міфів, вождь ахейського війська у Троянській війні.

101

ОРФЕЙ — у грецькій міфології уславлений співець і поет.

102

ЕМПЕДОКЛ із Акраганта (бл. 490 — бл. 430 до н. е.) — давньогрецький філософ, автор теорії чотирьох елементів (вогонь, повітря, земля, вода).

103

ДРУЇДИ — жерці у кельтських племен Західної Європи.

104

ТАЛЬЄСИН — стародавній кельтський поет, жив у VI ст. н. е.

105

ДАРІО, Рубен (справжнє ім’я Фелікс Рубен Гарсія Сарм’єнто; 1867–1916) — нікарагуанський поет.

106

ПЛОТІН (бл. 205–270) — грецький філософ.

107

РОСЕТТІ, Данте Габріель (1828–1882) — англійський поет і художник італійського походження.

108

«ГРАД БОЖИЙ» — трактат Августина Іппонійського (див.), написаний під враженням від захоплення Рима ордами варварів.

109

КАЛЬПА — в індуїзмі одиниця вимірювання часу — день Брахми, що триває 4 320 000 000 років.

110

ВЕДИ — священні тексти, складені у Стародавній Індії.

111

БРАХМА — бог головної в індуїстській міфології тріади, до якої входять також Шива і Вішну.

112

ДОЙССЕН, Пауль Якоб (1845–1919) — німецький сходознавець.

113

БЕРГСОН, Анрі (1859–1941) — французький філософ.

114

ФЕРНАНДЕС, Маседоніо (1874–1952) — аргентинський письменник.

115

КОДАМА, Марія (нар. 1937) — письменниця, викладачка літератури, вдова Борхеса.

116

САТОРІ — у буддизмі внутрішнє переживання досвіду осягнення істинної природи людини.

117

ЕМЕРСОН, Ралф Волдо (1803–1882) — американський філософ і письменник.

118

КІРОГА, Opacio (1878–1937) — уругвайський письменник.

119

КАРДУЧЧІ, Джозуе (1835–1907) — італійський поет.

120

БРЕДЛІ, Френсіс Герберт (1846–1924) — англійський філософ.

121

ДЖОНСОН, Бен (Бенджамін, 1573–1637) — англійський поет і драматург.

122

БАНЧС, Енріке (1788–1868) — аргентинський поет.

123

ПО, Едгар Аллан (1809–1849) — американський письменник.

124

БРАУНІНГ, Роберт (1812–1889) — англійський поет.

125

ГАФІЗ (справжнє ім’я Мухаммад Шамсаддін; бл. 1320–1390) — перський поет.

126

МЕНЕНДЕС-і-Пелайо, Марселіно (1856–1912) — іспанський культуролог, літературознавець, історик.

127

БАРТОЛОМ’Ю, Рой (нар. 1930) — аргентинський письменник, друг Борхеса.

128

МЮЛЛЕР, Фрідріх Макс (1823–1900) — німецький і англійський мовознавець, історик, перекладач.

129

БЕРГСОН, Анрі (1859–1941) — французький філософ.

130

Г’ЮМ, Девід (1711–1776) — англійський філософ, історик,