Читати книгу - "Роман крізь час, Люсі Лі"

– І що б це змінило?

– Ну не знаю, — потискає тонкими плечима. – Мабуть, я б звільнилася..

– Тому і не розповів, — хмикаю у відповідь.

– А зараз ти хочеш знову затягти мене до ліжка? - хрипко промовляє, змушуючи мене від цих слів напружитись. 

Що я робитиму якщо вона зараз вирішить піти? Я не знав відповіді на це питання. Лише одна думка про те, що я знову загублю Ангела, зводила з розуму. 

– Якщо ти відмовишся, звісно що не буду тебе насилувати, — низько гарчу. 

– Ні, — з викликом скидає підборіддя. – Я вже пообіцяла, тому виконаю свою частину угоди, надіюся що ти поступиш так само.

Коротко махнувши головою, так нічого і не відповівши, прямую до Маші. Відскочивши від мене на кілька кроків, вона застережливо виставляє вперед долоні.

– Мені треба у ванну кімнату, я.. я не можу так одразу, — пошепки промовляє, уникаючи дивитись мені у вічі…  

Ця її реакція неприємно драпає по живому. Невже думає, що я ось так відразу накинуся на неї, та візьму. 

– Не думав, що можу справляти враження сексуального маніяка? - здивований її реакції, напружено скидаю брови. – Чи можу?

Дівчина не відповідає, лише нервово переступаючи з ноги на ногу, опускає очі. 

Але вона у чомусь права. 

Вона на моїй території, повністю у моїй владі, та й згоду на близькість зі мною вона вже дала. Що ж мене зараз стримує? Адже мені достатньо подивитися на неї, щоб забезпечити собі міцний стояк на кілька годин до ряду. Це я ще не озвучую які думки у мене крутяться в голові, що б я міг із нею зробити. О-о-о… Краще Маші не знати, інакше вилетить звідси наче вжалена, навіть не обертаючись.

Мовчки, без зайвих розмов та дій, проводжу Машу у ванну кімнату. Коли Гордєєва зачинається, швидко йду до свого кабінету, згадуючи дорогою яку роботу мені ще потрібно доробити до завтра, щоб не піддаватися спокусі та відволіктися від нав'язливих думок про солодку крихітку, що зараз абсолютно гола в моїй ванні.

Біс, ця думка роздирає мою свідомість, що не аби як запалилася від присутності у квартирі моєї помічниці.

Коли виходжу з кабінету, маленька вже сидить на моєму дивані закутана в один банний рушник, та нервово перебирає волосся.

Підготувалася, — подумки посміхаюся і чомусь від цієї думки замість збудження мені стає смішно.

– Взагалі-то у ванній на дверях висить халат, — проговорюю кивнувши на рушник, та підходжу ближче. 

Почувши мій голос Маша сіпається і густо почервонівши збентежено прикушує нижню губу.

– Я вважала, що він не знадобиться, — тихо промовляє, ще більше червоніючи. 

Від такої її реакції болісно ріже в паху від збудження. Як можна бути такою милою та сексуальною одночасно.

– Якщо хочеш, я принесу тобі свою футболку? 

– Так, будь ласка, — зніяковіло шепочіть крихітка. Продовжуючи відверто кусати свої пухкі губи. 

Бог мій, не знаю скільки ще я витримаю цих тортур.

Коли Гордєєва йде до моєї кімнати, щоб переодягнутися, я не знаю що зробити, щоб зняти напругу, що вже неабияк давить в яйцях.

Нервово осмикуючи край футболки Маша, виходить до мене. Така тендітна і маленька. Футболка їй майже як плаття та доходить до колін. І не дивно, у нас величезна різниця у зрості, та ваговій категорії. Мій зріст майже під два метри, а в неї не більше 160, напевно.

Дивлячись на неї жестом пропоную сісти поряд зі мною на дивані. Мені хотілося, щоб вона не була такою напруженою, та злегка розслабилася. А то Гордєєва так стискає своєю щелепу, що скоро всі зуби переламає. Тож я вирішив запропонувати їй вина.

Chateau Mouton Rothschild Pauillac 1996 р. зі своєї особистої колекції, я думаю їй сподобається. Букет вина, цього року був неймовірно чудовий. Його я тримав для особливих випадків, а Маша – це особливий.

Після другого келиха маленька помітно розслабляється і навіть починає кидати на мій оголений торс досить відверті погляди. Ще б пак. Я спеціально залишився в одних домашніх штанах, та й був у чудовій формі. Місяці проведені в тяжких тренуваннях не пройшли даремно. Не тільки ж мені хотіти її, нехай придивиться може і я на більше ніж одноразовий секс знадоблюся. 

Ці думки мене зовсім розвеселили. Та й вино порядком розсіяло напругу, що деякий час панувала між нами.

Так ми й сиділи пожираючи один одного очима і ведучи хоч трохи світську бесіду. 

Машка нетерпляче соває своєю солодкою дупкою по дивану, напевно чекаючи коли я нарешті зроблю перший крок. А мене кидає в жар, тільки від однієї думки, що під тканиною футболки немає нічого. 

На відмінно від атмосфери, що царювала між нами в паху болісно вивертало від бажання. Але я тримався як міг. Хоч дівчина до біса солоденька, та неймовірно гарна, я мав довгострокову ціль. Тому не зараз, і навіть не сьогодні. Сьогодні ми просто спатимемо разом, щоб привчати потрохи її до моєї присутності. Щоб припинила сіпатися від мене як від збоченця. 

Коли бачу як Маша заходить до моєї кімнати, як збентежено горять її щічки, як спокусливо вона дивиться, хочеться зірватися. Я десять років чекав цього моменту, але… якщо я зараз пересплю із нею, це буде кінцем. 

Дочекавшись коли Маша вкладеться на ліжко вимикаю світло і побажавши їй солодких снів просто виходжу під здивований погляд Ангела з кімнати. 

Мені потрібен час, щоб взяти себе до рук. Крихітка дуже спокуслива і так гармонійно виглядає на тлі, моєї чорної шовкової постільної білизни. 

Повертаюся до спальні вже за північ, Маша мирно спить на моїй подушці розкинувши руки в боки. Світло від місяця, крізь вікно падає на бліде умиротворене личко, роблячи його риси ще більш витонченими. Каштанове волосся буйними кучерями розкидалося по простирадлу, темні довгі вії тремтять уві сні.

Лягаю поряд із Машею, щоб обійняти її зі спини й притягнути до себе ближче. Маленька щось буркоче уві сні та розвернувшись утикається теплим носиком мені в плече. Я навіть перестаю дихати, боячись злякати цю крихку мить щастя. Коли кохана та бажана жінка, про яку мріяв стільки років, так довірливо притискається до мене. Спи моя маленька Маша, мій Ангел.