Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Гроші. Ч 1. Сизий світанок 📚 - Українською

Читати книгу - "Гроші. Ч 1. Сизий світанок"

244
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гроші. Ч 1. Сизий світанок" автора Нестор Коваль. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 37 38 39 ... 68
Перейти на сторінку:
щось запитувати, треба було лише вичікувати слушної нагоди, бігти до мікрофона і говорити те, що мала говорити.

– Коли приїде автобус із апаратурою? – тихенько запитала у Славка.

– Вже майже тут.

Автобус з’явився на майдані, помаленьку доповз крізь натовп до купола «Глобуса» і там застряг, заблокований натовпом. Музичний гурт якраз закінчив співати чергову пісню, і студенти несамовито аплодували музикантам. Саша рвонула на сцену і вихопила мікрофон у вокаліста.

– Доброго вечора! – крикнула на всю силу. – Доброго вечора, Євромайдане! – внизу привітно зашуміли. Саша підняла очі й обвела поглядом майдан Незалежності і Хрещатик. «Господи, – жахнулася вона. – Звідки тут взялося стільки «Беркута»?»

Дійсно, поки вона зі Славком штовхалася під сценою, «Беркут» зайняв позиції біля купола «Глобуса», від майдану до Європейської площі стояли їхні автобуси, а самі «беркути» трималися трохи далі, але їх реально стояло багато. Навіть забагато як задля простого підтримання порядку. Але Саша не мала часу думати про «Беркут»:

– Я хочу вам повідомити новину! Апаратуру, яку зараз використовують на сцені, сьогодні вночі демонтують для того, щоб Євромайдан розійшовся. Щоб цього не сталося, треба встановити нову апаратуру! Я звертаюся до тих, хто блокує білий автобус напроти сцени – це автобус з апаратурою, пропустіть його!

На цих словах її обірвали – хтось висмикнув мікрофон із рук, вона не розібрала, хто саме і закричав:

– Не слухайте її! Вона – провокатор! – Натовп внизу обурено засвистів. – Ми точно знаємо, що той автобус належить СБУ! Блокуйте його, вони хочуть нас вигнати звідси!

Люди повалили до автобуса і буквально виштовхали той геть з майдану. Саша з сумом дивилася на перший свій по-справжньому програний бій і розуміла, що відбувається щось таке, що важко второпати і неможливо спрогнозувати. Зі сцени кричали в її адресу ще щось образливе – знову ж таки, добре, що ніхто не знає, хто вона така, – потім знову заспівали пісень і заскакали про москалів, але насправді можна було збиратися і їхати додому. Брати в цьому ганебному цирку участь і надалі їй стало огидно. Саша пішла до машини повз людей, очі яких горіли від захвату, і це відчуття змінилося злістю: кращих людей знову використали, знову обманули, надурили ілюзією можливих змін, ілюзією революції, просто майстерно дали випустити пар і показали, що ніщо вже не зупинить Хазяїна.

15

Звір вибіг якнайкраще.

Єгері знали свою справу – залишалося тільки натиснути на гачок. І влучити, звісно. Важко передати словами цю мить насолоди, коли впольований тобою звір падає, наче підкошений, в пожовкле листя, з диким ревінням, потім підхоплюється, б’є ногами по землі, а ти вже спокійно, відчуваючи абсолютну владу, добиваєш його другим пострілом.

Хазяїн любив полювання – найкращого відпочинку не знайти. Захоплення переросло в пристрасть, коли він став займатися політикою, де зовнішньо начебто все чисто: костюми, краватки, кришталь, високі слова, а насправді такий же бруд і така ж кров, що й скрізь, тільки масштаби інші. Звичайно, до такого високого польоту звикаєш швидко, і навіть починаєш отримувати певне задоволення, начебто все твоє минуле життя минуло назавжди, і вже й не зовсім воно і твоє, тому що погане забувається швидко. Але, якщо не випускати пар, то ті краватки здаються мотузками, що стягують шию і не дають дихати. І тут якраз немає нічого кращого за полювання, щоб розслабитися, відчути, нарешті, себе вільною людиною з рушницею.

Що ж, він обрав для себе такий спосіб. Одні – лускають насіння, інші – моляться, а його заспокоює оббілування дичини. Справжній відпочинок, робота, що потребує завзятості і майстерності, бо зняти з тільки-но вбитої тварини шкуру дуже непросто.

Хазяїн згадував, як ще вчора завзято брехав високим посадовцям із Німеччини і Франції, бідолашній тітоньці Меркель про те, наскільки він шкодує про неможливість підписання Асоціації з Євросоюзом на даному етапі, як складно йому далося це рішення – однак там, у Європі, мусять зрозуміти, що інтереси країни для нього – на першому місці. Тяжко йому давалася, що й сказати, роль людини, яка взагалі здатна шкодувати хоча б про щось. Зате тут, у лісі, немає місця дурним думкам і блюзнірству – кабан ще парував, коли він зробив останні рухи ножем і стягнув шкуру зі звіря. Вправний єгер тут же дістав флягу і полив на руки води, в темряві не видно крові, просто стікає на землю темна вода, і все.

Напередодні він прилетів із Прибалтики й одразу ж поїхав сюди, в Заповідник, на полювання, нічим іншим той негарний присмак, що залишився у роті після кількох годин брехні, не можна було витравити. І хоча особисто він все знав заздалегідь – операція саме таким чином і планувалася, – однак вся ця комедія сильно втомлювала. Отже, він прилетів у Бориспіль і одразу поїхав у Міжріччя, по дорозі дізнавшись від сина, що на Майдані досі стрибають студенти, називаються Євромайданом і кричать йому, Хазяїну: «Підпиши! Підпиши!» На запитання, що це таке і чому студенти так довго там стрибають, хоча давно мали б уже розійтися по навчальним закладам – сесія скоро! – терміново викликаний Збруєв не зміг дати чіткої відповіді, хоча на нього це зовсім не було схоже.

– Ми не знаємо достеменно, хто за цим стоїть! – дивно відповів Збруєв. – Тому просто спостерігали.

– Що значить – ви не знаєте? – реально здивувався Хазяїн. – А хто ж тоді знає, якщо не ви?

– Ми маємо інформацію, що цей… Євромайдан організовано головою адміністрації президента. Тобто Лавочкіним. Не розганяли, бо думали, що або пострибають – і розійдуться, або… можливо, захід узгоджений із вами або з Москвою. Не міг же Лавочкін піти на те, щоб самовільно…

– Зі мною?! – здивувався Хазяїн і закричав: – Та ви що тут, здуріли?! – Йому захотілося вмазати Збруєву в морду, але він стримався. На Збруєва він ніколи не піднімав руку, щось виблискувало в очах давнього соратника таке, що застерігало від брутальних дій. І тільки потім у голову прийшло розуміння того, що сказав Збруєв: Лавочкін організував протести студентів у центрі Києва? Як це так?

Збруєв дуже коротко описав ситуацію, що на сьогодні склалася між «сім’єю» і олігархом Кардашем, підкресливши, що останньою краплею стали ті два мільярди «Нафтогазу», які Хазяїн наказав віджати у Кардаша і притримати для «сім’ї».

– Очевидно, олігархи через Лавочкіна вирішили трохи пошантажувати вас таким чином – зібрали своїх так званих громадських активістів, виписали їм чеки, завезли звукову апаратуру, запросили Руслану…

– Хто це така? – Хазяїн геть погано запам’ятовував жіночі імена.

– Співачка. Колись Євробачення виграла. Мала така,

1 ... 37 38 39 ... 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гроші. Ч 1. Сизий світанок», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гроші. Ч 1. Сизий світанок"