Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Зібрання творів у семи томах. Том 3. Драматичні твори, Микола Васильович Гоголь 📚 - Українською

Читати книгу - "Зібрання творів у семи томах. Том 3. Драматичні твори, Микола Васильович Гоголь"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Зібрання творів у семи томах. Том 3. Драматичні твори" автора Микола Васильович Гоголь. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 37 38 39 ... 54
Перейти на сторінку:
і такий актор, котрий вміє передражнювати й схоплювати ходу й рухи, але не створювати ролі цілком, — є не більш як фарби, що їх треба накладати вже тоді, коли малюнок створено й зроблено вірно. Вони — вбрання і тіло ролі, а не душа її. Отже, спершу слід схопити саме цю душу ролі, а не вбрання її.

Однією з головних ролей є Городничий. Людина ця найбільше заклопотана тим, щоб не пропускати того, що пливе в руки. Через цю турботу йому ніколи було поглянути суворіше на життя або ж трохи краще оглянутися на себе. Через цю турботу він став утискувачем і очерствів майже непомітно для самого себе, бо злісного бажання утискувати в нього нема; є просто лиш бажання прибрати все, що бачать очі. Просто він забув, що це є тягарем для іншого і що від цього тріщить у декого спина. Він несподівано простив купців, які думали занапастити його, коли ті запропонували заманливу пропозицію, бо ці заманливі блага життя пойняли його й спричинили те, що в нього очерствіла й огрубіла здатність відчувати становище й страждання іншого. Він почуває, що грішний; він ходить до церкви; він думає навіть, що твердий у вірі. Він навіть задумує коли-небудь згодом покаятися. Але велика спокуса всього того, що пливе в руки, і заманливі блага життя, і хапати все, не пропускаючи нічого, стало в нього вже немовби просто звичкою.

Руська людина — яка не те, щоб була недолюдком, але в якої викривилося поняття правди, яка стала вся брехнею, вже навіть і сама того не помічаючи. Тому він і резонерствує, статечний і навіть поважний, і навіть не без піднесення скаже те чи інше слово. Можливо, він навіть один з тих людей, котрі, якби побачили, що всі навколо них стали чесними, що чесність — вим[ога]…

2

[Повний чорновий текст]

Найбільше треба побоюватися впасти в карикатуру. Нічого не повинно бути карикатурного. Чим більше простоти в грі, тим… Чим менше думатиме актор про те, щоб смішити й бути смішним, тим більше самий персонаж вийде смішним. В серйозності всіх персонажів, з якою кожний з них сам виконує свою справу, стане… Перше ніж схопити химери й дрібні зовнішні особливості всякого персонажа, актор повинен уловити загальнолюдське вираження ролі. [Перше ніж самий характер персонажа], треба розглядіти покликання, для чого він покликаний, у чому полягають турботи й клопіт кожного персонажа, на які витрачається все його [життя], навколо чого саме обертається його життя, до чого й куди спрямовані постійно всі його думки й прагнення. Уловивши цю головну турботу виведеного персонажа, актор повинен сам перейнятися цією турботою, засвоїти собі всі думки й прагнення так, щоб вони були в його голові невідлучно протягом усього часу вистави; про окремі сцени він не повинен навіть і думати. Вони виллються самі собою добре, якщо тільки він виконуватиме серйозно й ревно те саме діло, яким не на жарт зайнятий виведений персонаж.

Однією з головних ролей є Городничий, людина найбільш заклопотана тим, щоб не пропустити, що пливе в руки. Через цю турботу йому ніколи було глянути суворіше на життя або оглянутися на себе. Через цю турботу він, можливо, і сам не почуваючи як, став і сам утискувачем, бо злісного бажання утискувати у нього нема. В нього є тільки бажання прибрати до рук все, що бачать очі. Він забув, що від цього тріщить спина у ближнього. Часом він, однак, почуває, що грішний, молиться, ходить до церкви, думає навіть, що у вірі твердий, і думає навіть коли-небудь покаятися. Але велика спокуса того, що пливе в руки, і велика давно набута звичка, його приголомшила розповсюджена чутка про ревізора, ще більше приголомшило його те, що ревізор цей — incognito[69], невідомо коли буде, з якого боку підступить. Він перебуває з початку до кінця п’єси в станах, вищих за ті, в яких йому траплялося бувати в інші дні життя. Нерви в нього напружені. Переходячи від страху до надії й радості, погляд його дещо розпалений через те, і він став більше піддаватися обману, і його, котрого в інший час не скоро можна було б… обманути, стає можливим. Побачивши, що ревізор у його руках, не страшний і навіть породичався з ним, він віддається бурхливій радості при одній думці про те, як понесеться віднині його життя в бенкетах, пиятиках, як роздаватиме він посади, вимагатиме на станціях коней і примушуватиме чекати в передпокоях городничих, пишатися, задавати тон. Саме тому несподіване повідомлення про приїзд справжнього ревізора для нього більше, ніж для всіх інших, громовий удар, і становище справді стає трагічним.

Суддя людина менш грішна щодо хабарів. Він навіть не охочий чинити неправду, але [велика] пристрасть до псової охоти… Що ж діяти! у кожної людини є яка-небудь пристрасть… Через неї він наробить безліч усяких неправд, не підозрюючи сам того. Він заклопотаний собою і розумом своїм і єдино і тому тільки безбожник, що на цьому поприщі простір йому виявити себе. Для нього будь-яка подія, навіть і та, що навіяла страх на інших, є знахідкою, бо дає поживу його здогадам і міркуванням, що з них він задоволений, як артист зі своєї праці. Це самоусолодження має виражатися на обличчі актора. Він говорить і одночасно спостерігає, який ефект справляють на інших його слова. Він добирає висловів.

Земляніка — людина товста, але шахрай тонкий. Незважаючи на неосяжну товщину свою, має багато викрутливого та улесливого в мові, вчинках. На питання Хлестакова, як називалася з’їдена риба, він підбігає з легкістю двадцятидворічного франта, щоб біля самісінького його носа сказати: «Лабардан». Він належить до числа тих людей, які, бажаючи викрутитися самі, не знаходять іншого засобу, як топити інших, і тому бистрі на всякі каверзи і доноси, не беручи до уваги ні кумівства, ні дружби, думаючи тільки про те, як винести себе. Незважаючи на неповороткість і товщину, завжди повороткий. А розумний актор не пропустить жодної такої нагоди, де послуга товстої людини буде особливо смішною в очах глядачів, без будь-якого бажання зробити з цього карикатуру.

Смотритель училищ — нічого більше, як тільки людина, наполохана частими ревізіями і доганами, невідомо за що; а тому боїться, як вогню, усяких відвідувань і тремтить, як лист, при звістці про ревізора, хоч і не знає сам, у чому грішний. Акторові, який грає цю особу, залишається виразити лише самий повсякчасний страх.

Поштмейстер — простодушна до наївності людина, яка дивиться на життя, як на

1 ... 37 38 39 ... 54
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зібрання творів у семи томах. Том 3. Драматичні твори, Микола Васильович Гоголь», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Зібрання творів у семи томах. Том 3. Драматичні твори, Микола Васильович Гоголь"