Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Тринадцятий демон, Аліна Скінтей 📚 - Українською

Читати книгу - "Тринадцятий демон, Аліна Скінтей"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Тринадцятий демон" автора Аліна Скінтей. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 37 38 39 ... 51
Перейти на сторінку:

— Чекав? — насторожено перепитала вона, не в змозі приховати тривогу в голосі.

Чаклун опустив свій погляд на неї, і в його очах промайнуло щось незрозуміле, але водночас знайоме. Це був погляд того, хто знає набагато більше, ніж хотів би показати.

— Так, дитя Офіукуса, — тихо мовив він. — Я знав, що ти прийдеш, ще до того, як ти народилася.

Астель мовчала, не знаючи, що сказати. Їй хотілося запитати, звідки він знає про неї, але всередині панував хаос і страх. Вона підозрювала, що за цим чоловіком стоїть більше, ніж просто чаклунські знання.

Сефт, який стояв поруч, зберігав незворушність. Він не втручався, і його зовсім не здивували слова чаклуна про згадку одного з тринадцяти демонів їхнього світу.

— Ви знаєте, що відбувається всередині мене? — нарешті запитала вона, намагаючись зібратися з силами.

Чаклун усміхнувся, але ця усмішка була більше схожа на тінь на його губах.

— Я знаю, що ти носиш у собі демона, якого не зможеш контролювати. Поки не приймеш його повністю, він буде керувати тобою, і настане час, коли він зовсім забере не лише твоє тіло, а й поглине свідомість, — голос Ледріка був спокійний, але в кожному слові відчувалася загроза. — Офіукус - це не паразит, це древня сила, що спить усередині тебе. Хоча й сон його - це відносно. Пробудити цю силу - справа непроста, але я бачу, що за такий короткий термін, ти вже користувалась його силою. Я можу допомогти навчитись її контролювати.

— Що мені доведеться зробити? — голос Астель був ледь чутним, вона ніби боялася почути відповідь.

Чаклун підійшов ближче, і в його очах загорілися іскри стародавньої магії.

— Ти маєш зустрітися зі своєю справжньою сутністю. Піти туди, де немає часу і простору, в глибини твоєї свідомості, де спить Офіукус. Лише там ти зможеш побачити, хто ти насправді, і чи зможеш вижити після цього, — він зупинився, спостерігаючи за її реакцією.

Астель відчула, як її серце застукало сильніше. Вона розуміла, що це небезпечно, але іншого виходу не було.

— Якщо я це зроблю, я зможу контролювати його? — запитала вона, намагаючись зрозуміти, на що йде.

— Можливо, — відповів чаклун, знизуючи плечима. — А можливо, ти просто зникнеш. Але іншого шляху немає, кожен хто був вмістилищем, це проходив. Хочеш ти цього чи ні, він буде рости всередині тебе, поки не поглине твоє "я".

— Принцесо, ти можеш відмовитися, — вставив Сефт, дивлячись на неї пильно, і зовсім не здивовано. — Це твій вибір. Але якщо ти цього не зробиш, вони прийдуть за тобою. І тоді вибору вже не буде.

Астель відчула, як її пальці мимоволі стиснулися в кулаки. Її серце билося швидше, всередині наростав змішаний коктейль емоцій — образа, злість і розчарування. Вона пильно подивилася на Сефта, намагаючись вчитатися в його обличчя, в його реакцію. Він, як завжди, виглядав незворушним, але вона відчувала, що за цією маскою спокою щось ховалося.

— І зараз, це не комплімент? — запитала вона з гіркою усмішкою, її голос затремтів від намагання стримати почуття.

Сефт м'яко зітхнув і подивився їй прямо в очі. Його погляд був спокійним, але в ньому можна було побачити легкий відтінок жалю.

— Ні, принцесо, — відповів він тихо, з дивною серйозністю.

— Ти все з самого початку знав? — її голос піднявся на півтону, у ньому відчувалася розгубленість.

Сефт відвів погляд убік, ніби намагався уникнути її погляду, і тихо промовив:

— В трактирі — ні, — він мотнув головою, опустивши очі. Його слова були швидкими, але щирими, ніби він намагався виправдатися. — І щоб зовсім совість була чиста, ви заснули. В нас нічого не було.

Астель коротко зітхнула, відчуваючи, як у неї всередині все більше назріває конфлікт почуттів. Вона ненавиділа, що його слова відгукувалися в її серці, що він не був тим, на кого можна легко накинути всю свою лють.

— Ти привів мене навмисне до Ледріка? — її голос змінився, став більш жорстким, але від цього не менш вразливим.

Сефт нарешті зустрів її погляд, його очі блиснули холодною рішучістю.

— Я обіцяв вашому батьку потурбуватися, щоб сила демона була опанованою, — його голос став глухішим, і в ньому відчувалося щось схоже на почуття провини.

— Якось запізно із шанобливим зверненням, — різко відповіла вона, скривившись від його формального "вашому". — Позбав мене його, — з ноткою сарказму додала вона. Її розчарування змішувалося з болем, але водночас вона розуміла, що й сама не була до кінця чесною.

Сефт м'яко зітхнув і кивнув, визнаючи її правоту.

— Навіть злитися на тебе не можу, — прошепотіла вона, ледве стримуючи образу. — Бо сама ж брехала.

Його обличчя не здригнулося, але в очах на мить промайнула гірка розуміння.

— Ти не довіряла мені, щоб розповісти правду, — сказав він рівно, але в його голосі звучав відтінок смутку.

Астель стиснула губи, намагаючись упоратися зі своїми емоціями. Вона розуміла, що Сефт мав рацію - їхні шляхи з самого початку були сповнені недовіри.

— Яке рішення приймете, Ваша високість? — втрутився Лерік

1 ... 37 38 39 ... 51
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тринадцятий демон, Аліна Скінтей», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тринадцятий демон, Аліна Скінтей"