Читати книгу - "Знайдені 2, Євгеній Шульженко"

​«Чи можу я вбити йотуну? – вирвалось у дівчини, але вона майже одразу пошкодувала».

​«Вона – це хаос, - почулось відлуння слів живого дерева, - вона – це страх та біль. Йотуна – це смерть світів. Чи можна її вбити? Сумніваюсь».

​За мить галявина спорожніла. Костя та Аринка стояли притулившись один до одного. Дивились в пустоту, де щойно був батько. Тиша незмінна. Сірі барви навколо. Вітру, сонця, живих створінь не було в цьому світові вже дуже давно. Лише тремтіла земля, наче прокинулась від довгого вічного сну. Йотуна доведе почату справу до кінця.