Читати книгу - "Страх та відраза у Лас-Вегасі. Несамовита поїздка в серце Американської Мрії"

Копи просто сказилися, коли побачили стільки грошей. Вони почали перешіптувалися; чорт, у них не було підстав, щоб утримувати цих хлопців за ’бродяжництво’.» Він засміявся. «Тож вони повісили на них «приховування доходів.» Всіх нас забрали до в’язниці, а ці двоє були справжніми психами. Звісно ж, вони були дилерами, а всі запаси зберігали у своїй кімнаті в готелі, тож їм треба було вибратися ще до того, як копи дізнаються де вони зупинились.

Вони запропонували одному з охоронців сотню баксів, щоб він знайшов їм найкращого адвоката в місті… і вже за двадцять хвилин він був там, бурмочучи щось про оскарження рішення в суді та подібні штуки… чорт, я спробував поговорити з ним, та цей чувак був таким вузьколобим. Я сказав йому, що я зможу внести заставу і навіть заплатити йому, якщо вони дозволять мені подзвонити своєму батькові в Чікаго, але він був занадто зайнятий клопотаннями про циї двох чуваків.

Приблизно за дві години він повернувся у супроводі охоронця і сказав ’Ходімо’. Їх випустили. Один з них сказав мені, поки вони чекали, що це коштуватиме їм 30 000 доларів… і я думаю так і було, але якого дідька? Вони ще дешево відмазались, беручи до уваги те, що могло б статися якби вони не додумались до цього.

Нарешті мені дозволили надіслати телеграму своєму старому і він переслав мені 125 баксів… але на це пішло сім чи вісім днів. Я не впевнений як довго там сидів, тому що там не було вікон і нас годували кожні дванадцять годин… Коли не бачиш сонця, втрачаєш лік часу. В кожній великій камері, з мисокю посередині, сиділо сімдесят п’ять чоловік. Вони видають тобі постіль і можеш спати де тобі захочеться. В моїй камері був чувак, що сидів там уже тридцять років за пограбування заправки.

Коли ж мене нарешті випустили, коп за столом взяв ще двадцять п’ять баксів з грошей, що прислав мені батько, мотивуючи це тим, що це штраф за бродяжництво. Що я міг сказати? Він просто взяв їх. Потім він повернув мені 75$ і сказав, що на мене чекає таксі, щоб відвезти до аеропорту… а коли я сів у машину водій сказав: ’Ми їдемо без зупинок, друже, тому не рипайся поки ми не доїхали до терміналу.’ Я не поворухнув жодним м’язом. Він би пристрелив мене. Я був упевнений. Я пішов прямо до літака і не промовив жодного слова аж поки не переконався, що ми залищили Неваду. Це те місце, куди я більше ніколи не повернусь.»

11. Обман? Пограбування? Згвалтування?.. Жорстка зустріч з Еліс з обслуги номерів

Я згадував цю історію поки заводив Кита на стоянку готелю «Фламінго». П’ятдесят баксів і тиждень в тюрмі за те, що стояв на розі з дивним виглядом…

Боже, яке ж страшне покарання вони вигадають для мене? Я перебирав у голові все, що ми накоїли, але загалом, з юридичної точки зору, наші вчинки були не такими вже й страшними: Згвалтування? Це стовідсотково відпадало. Я навіть ніколи нікого не домагався, максимум – покласти руку на коліно. Обман? Грабунок? Я завжди можу все владнати. Просто відкупитись. Сказати, що мене послали «Спортс Іластрейтед», а потім підключити адвокатів з «Тайм Інкорпорейтед». Вони на багато років загрузнуть у цій горі позовів та апеляцій.

Можна розпочати справу в такому місті Джуно чи Х’юстон, потім раптово змінити місце проведення слухань на Кіто, Ном чи Арубу… постійно перебувати в русі , водити їх по колу, спричиняючи конфлікт з головною бухгалтерією.:

ЛИСТ ОБЛІКУ НА ІМ’Я АБНЕРА Х. ДОДЖА,

ГОЛОВНОГО АДВОКАТА. Сума, 44,066.12 $... Спеціальні затрати: Ми переслідували обвинуваченого Р. Дюка через всю Західну Півкулю і нарешті знайшли його в бухті одного поселення на півночі острова Кулебра в Карибському морі, де його адвокат добився рішення проводити судові засідання мовою місцевого населення. Для цього ми вислали туди трьох своїх людей, але за дев’ятнадцять годин до початку слухань, звинувачуваний змінив своє місце перебуванння на Колумбію, де зупинився на проживання в рибальському селищі Гуахіра, що знаходиться на кордоні з Венесуелою. Мовою юриспунденції того регіону є місцевий діалект, відомий як «Гуахіро». За кілька місяців нам нершті вдалося встановити там свою юрисдикцію, проте підсудний знову змінив своє місцезнаходження на порт в районі водосховища річки Амазонки, де він встановив міцні зв’язки з плем’ям мисливців за головами під назвою «Хібарос». Наш співробітник у Манаусі був направлений туди, щоб найняти авдвоката, котрий володіє мовою Хібаро, але пошуки ускладнились серйозними проблемами зі зв’язком. У нашому офісі в Ріо дуже стурбовані тим, що вдова цього співробітника може розпочати резонансну справу в місцевому суді, наслідки якої могли б бути не такими руйнівними, якби вона проводилась у нашій країні, де вітчизняні присяжні винесли б більш адекватні висновки.

Дійсно. Що значить адекватний? Тим паче тут, у «нашій країні» в епоху Ніксона. Ми змушені виживати. Де подівся той заряд шістдесятих? Стимулятори вже не в моді. Це був фатальнй промах подорожі Тіма Лірі. Він потерпів крах, продаючи Америці «розширення свідомості» й не задумуючись про жахливі реалії, що чекали на людей, котрі сприймали його вчення занадто серйозно. ЛСД здавалося йому цілком логічним продовженням Вест Поінту та Прістхуду… але не дуже приємно знати, що він собі лиш нашкодив, беручи з собою багатьох інших людей.

Не те, щоб вони не заслуговувли цього: безсумнівно, всі вони знали Що з ними відбувається. Всі ці затяті кислотні фріки, котрі вважали, що можуть придбати Мир і Порозуміння всього по три бакси за штуку. Проте їхня невдача є також і нашою.

Те, що Лірі забрав із собою, було центральною ілюзією загального стилю життя, котрий він допоміг створити… покоління невиправних калік, шукачі, що зазнали невдачі і так ніколи й не зрозуміли головну помилку Кислотної Культури: відчайдушна ілюзія того, що хтось – чи хоча б якась сила – підтримує Світло в кінці тунелю.

Це та ж сама жорстока, парадоксальна й великодушна маячня, на якій католицька церква трималася протяго багатьох століть. Це також і військова етика… сліпа віра в якусь вищу й мудрішу «владу». Папа, Генерал, Прем’єр-міністр… і так далі аж до «Бога». Одним з поворотних моментів шістдесятих стало звернення «Бітлз» до буддизму. Це було те ж саме, якби Ділан