Читати книгу - "Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар"

             - Ти сам знаєш, що в нас у медпункті стояла першого покоління, - вимовила Маарі. - Обережно!!!,- закричала раптово Маарі, через те, що Фіск відволікся, він не помітив кришота, що вискочив. 

            Наступної миті сталося зіткнення, через що Фіск, не пристебнувшись ременями, полетів уперед і врізався в лобову панель, на якій були резервні екрани на випадок виходу з ладу голографічного проектора. 

          На кілька миттєвостей він знепритомнів від удару головою, коли прийшов до тями, то побачив Маарі, яка вколювала йому засіб з аптечки. Переконавшись, що Фіск прийшов до тями, дівчина дістала з аптечки клейовий пістолет і, протерши рани, почала заливати спеціальним клеєм, що загоює, рану.

             - Ти як? - запитала Маарі, закінчивши обробляти рани.

             - Здається, я вибив два зуби,- почав трохи шепелявити Фіск. Зачекавши, коли ліки почнуть діяти і запаморочення піде, Фіск одразу почав перевіряти показання БТР,- Нічого собі клошот, тони тлі-чотилі.

              - Пристібайся наступного разу, - суворо вимовила Маарі,- Але так, крошот занадто великий. 

               - Що у вас сталося? - запитав Журт, заглядаючи до них. - Побачивши закривавлену приладову панель і заклеєні рани на обличчі Фіска, він одразу все зрозумів. На голограмі ж був крошот, який, як виявилося, не помер від удару, просто впав і зараз уже вставав на всі свої шість лап. Рана на боці в нього була досить серйозна, але явно не смертельна. - Думаю, нам краще валити, він вочевидь не збирається пропускати образу,- крошот тим часом почав ревіти і прицілюватися бивнями на БТР. 

              - Сейсмоактивні датчики фіксують табун крошотів, Фіск, треба валити,- вимовила злякавшись Маарі.

               - Зараз, усі пристібайтеся,- промовив Фіск і, активувавши всі шість двигунів, рвонув уперед, ривком об'їжджаючи крошота, що збирався атакувати їх.

              Наступні дві години перетворилися на перегони з крошотами, відстали вони лише тоді, коли БТР перетнув річку. Крошоти дуже не любили воду, а тому, вискочивши на іншому березі з води, Фіск, усі ці дві години сконцентрований на дорозі, зупинився і знесилено відкинувся на спинку крісла.

              Маарі весь цей час була в ролі штурмана і підказувала, куди звертати йому.  Тож і вона виснажилася за цей час неабияк. Прикривши очі, обидва підлітки просто насолоджувалися тишею, бо відключили зовнішні мікрофони.

            А ось крошоти, залишившись на іншому березі, продовжували ревіти на все горло, явно засмучені тим, що здобич пішла від них. Взагалі, крошоти були одомашнені кілька століть тому, але залишалися і дикі, і саме на диких їм і не пощастило наштовхнутися.

             З усієї цієї пригоди, що сталася через неуважність, була лише одна позитивна річ. Фіск примудрився рухатися в потрібному напрямку і їм до корабля залишалося всього близько десяти кілометрів.

            - Це просто монстри якісь, біжать такий тривалий час без зупинок, - промовив Журт. 

            - Треба було їх усіх перестріляти,- вимовила Маарі. Хоча саме вона і виступила спочатку проти цієї ідеї.

            - Треба було, я тепер поважаю першопоселенців ще більше. Це ж треба було впоратися з такими монстрами... - промовив Фіск.- Зараз відпочинемо трохи і поїдемо далі.

             - Я обід підігрію нам,- промовив Журт. Те, що він був практично непотрібним дуже, злило його, але його вміння стануть у пригоді пізніше, а поки що він хоч чимось хотів бути корисним.

             - Зовні нормальний радіаційний рівень, ми покинули заражену зону. Але домішок у повітрі стало більше, найімовірніше, це наслідки пожежі на кораблі.

             - Так і є, хімічний склад повітря якраз про це й свідчить, - відповів Фіск, - Ох, і потрапили ж ми з цими кришотами. 

- Досить базікати, давайте жерти,- виголосив Журт, даючи розігрітий обід до рук друзів.- Повітря біля корабля буде бруднішим. Хоч і цивільний, але все одно паливо горіло. Краще захистити тіло по максимуму.

             - У нас немає герметичних костюмів. Комбінезони призначені насамперед під скафандр, та й піхотні вони. Це пілотські із сегментованим шоломом ідуть,- виголосив Фіск.

               - Йдемо в тактичних масках і в повітряних фільтрах. Головне - це захистити дихальну систему. А шкіру я пропоную попередньо перед виходом покрити кремом.  Буде перешкоджати всмоктуванню отруйних речовин із повітря... - промовив Журт.

              - Дякую, було смачно. У тебе пайки виходять смачнішими, ніж у нас, - вимовив Фіск після того, як закінчив поглинати обід, - Ти маєш рацію, змастимо відкриті ділянки обличчя кремом, хоча там і мало їх. Але виразки не хочу отримувати на шкірі. Маарі, ти залишишся всередині, у тебе і так нирки працюють з ускладненням. Будеш прикривати нас у стрілецькій вежі. Я назовні перевірю наслідки зіткнення,- додав Фіск і, натягнувши обидві маски та рукавички, покинув БТР.

             - У тебе проблеми зі здоров'ям? - запитав Журт у дівчини.

             - У мене все добре, не слухай його,- зніяковіла Маарі.

         Тим часом Фіск обійшов БТР, щоб оцінити результат зіткнення. Пощастило, що швидкість низька і пошкодження виявилися не серйозні. Розбита одна з чотирьох передніх фар і пом'ята решітка, але її було пошкоджено ще від зіткнення з транспортом зіургів, як і сліди від плазми, що злегка розплавили лобову броню.

           В основному БТР був цілим, але профілактику в спокійній обстановці йому провести не завадило б.  У деяких місцях сальники почали злегка масло пропускати, але, враховуючи вік БТР-а, це було цілком нормально.

          Після повернення і проходження дезінфекції Фіск відразу рушив у бік корабля. Через п'ять кілометрів стали траплятися повалені дерева, але це було нормально, все-таки впав вельми немаленький корабель.

         У міру наближення повалених дерев ставало більше, а незабаром на них з'явилися і сліди вогню. Концентрація шкідливих речовин   у повітрі також вельми зросла.