Читати книгу - "Засвідчення"

Не надто хороший біолог. У традиційному розумінні. Більше співчуває довкіллю, аніж людям. Забуває причини, чому вирядилася, хто платить їй зарплатню. Але вживається в процес надзвичайною мірою. Знає Нуль-зону краще, ніж я, майже з першого ж моменту знається на тамтешній специфіці. Досвід подібних місць. Самодостатня. Не обтяжена. Зв’язок через чоловіка. Чим вона буде в Нуль-зоні? Сигналом? Спалахом? Сигнальною ракетою? Чи невидимкою? Використовувати.

Згадалася ще одна заувага, що була знайдена під номером 2 у тоненькій брошурці, присвяченій ксенобіології: «біо: може бути забруд. і зараж. ТА?» Біологиню могли заражати впливом топографічної аномалії — найлегше припущення. Але без дати він міг бути певним, що це стосується однієї й тієї самої експедиції. Саме так, як позначки «Приховати від Л» і «Л сказав „ні, жодних сюрпризів“» були написані на двох окремих аркушах. І що стоїть за літерою «Л»: «Лоурі»? Чи це в якийсь езотеричний і не такий вірогідний спосіб означає «догЛядач маяка»?

Він дозволив усьому цьому осісти, знаючи, що тут вимагається терпіння. Записок було багато, а також багато сторінок в особовій справі Ґрейс, ПУД, але поки що нічого про попередню поїздку директорки за межу. Проте він уже став відчувати підводні камені, допіру дізнавшись про теорію теруару Вітбі, яка може швидше стосуватися Південного Округу, аніж Нуль-зони. А чи, можливо, її змайстрував сам розум? Ідея, що функціональна думка може вкоренитись у вакуумі, індивідуальна, анонімна та примарна, непізнавана, тому що, особливо спочатку, не взаємодіє з іншими людьми. Оскільки дедалі більше за сучасної доби інтернету бачите окремих випадків розумового вірусу чи хробака: це мозок, самоочищений, купається у набутих ідеологіях, поданих з височини; ідеологіях, які можуть бути приспаними або прихованими багато років поспіль, мовчущими як смерть, аж доки й пронижуть наскрізь. Тепер може статися майже все, що завгодно, і вже й сталося. Уряд не може дослідити купівлю добрив у кожного фермера чи там феєрверків — не може навіть сам проконтролювати всі девіантні мізки у власних шеренгах.

Ця думка виринула під час сортування нотаток: якщо ти керуєш агенцією, присвяченою розумінню та боротьбі з силою, яка включає заколот, і вважаєш, що межа, щонайменше, насувається, то ти можеш відхилитися від офіційних протоколів. Якщо твої керівники та колеги не згодні з твоєю оцінкою, ти можеш запропонувати їм альтернативний план і починати діяти самостійно. Тоді й тільки тоді, насторожено і обережно, ти можеш намацувати шлях, щоб набирати для допомоги тих, хто вірить тобі, або принаймні не є ворогами і не зривають цього плану. Незалежно від того, чи посвячуєш ти їх у подробиці, чи ні. Можливо, ти почнеш розробляти цей план на звороті чеків з улюблених ресторанів, доки дивишся телевізор або читаєш журнал.

Коли настав час поїхати на завдання з Ґрейс, Керманич визирнув, щоб усвідомити: він похований у стосах паперу і в штабелях тек. Потім, продираючись до дверей, до краю загромаджених стільцями і складаним столиком, він витратив стільки зусиль, щоб зорієнтуватися, аж подумав: а чи не намагається він несвідомо тут від чогось утриматись?

13. РЕКОМЕНДАЦІЇ

Керманичеві дуже кортіло вторгнутися на територію Ґрейс, щоб показати, що там він почувається комфортно, але, прибувши, він побачив, що та жінка якраз веде сміховинно-безжурну та жваву розмову зі своїм помічником з адміністративних питань.

Вичікуючи, Керманич переглядав основи — усе, що йому надали, з невідомо якої причини. Ґрейс Стівенсон. Гомо сапієнс. Жіночої статі. Родина походить з Вест-Індії. Нащадок третього покоління у країні та найстарша з трьох дочок. Батьки тяжко працювали, щоб усі троє закінчили коледж, і Ґрейс стала студенткою-випускницею, яка виголосила прощальну промову, скінчивши курс із двома дипломами — з політології та історії, а потім навчалася в Центрі. Під час спецоперації, травмувала ногу — немає деталей, як саме, — і Ґрейс викинуло хвилями на береги Південного Округу. Ні, не так. То директорка витягла її ім’я з капелюха? Чіні щось молов на цю тему, якогось моменту, під час їхньої поїздки до межі.

Але раніше в певних речах вона мала більші амбіції, тож що її тут утримувало — просто директорка? Під час обмежень своєї кар’єри у Південному Окрузі Ґрейс Стівенсон була певною мірою прикута до одного місця, якщо не повільно занурювалась у баріння та застій — особисті глибини цієї ями, імовірно, спричиненої також її брудним затяжним розлученням майже вісім років тому; ця подія майже збігалася із випуском її синів-близнюків із коледжу. За рік вона повідомила Центр про свої стосунки з однією громадянкою Панами — жінкою, — щоб знову бути повністю перевіреною і не вважатися ризиком для безпеки. Небезпечною Ґрейс і не була. Це планові неприємності й плутанина, але все ж таки травматичні. Її хлопчики тепер були лікарями — вони увічнені на настільному фото, грають у футбол. Ще одна світлина показувала її пліч-о-пліч із директоркою. Директорка була огрядна жінка, дійшовши тієї межі, що ви не могли б сказати, чи вона гладка, а чи то просто гора м’язів. Вони були на корпоративному пікніку Південного Округу: ліворуч від них — барбекю, на задньому плані — люди у квітчастих пляжних сорочках. Ідея спільних розваг агенції чомусь видалася Керманичеві абсурдною. Обидві фотографії були йому вже знайомі.

Після розлучення доля заступниці директора дедалі більше прив’язувалася до директорки, яку Ґрейс кілька разів доводилося прикривати — якщо правильно читати між рядками. Ця історія скінчилася зникненням директорки, а Ґрейс отримала втішний приз — талан Одвічної Заступниці Директора.

О, так, і в результаті всього цього, і ще дечого, Ґрейс Стівенсон відчувала до нього надзвичайно сильну ворожість. Емоція, в якій він їй навіть співчував — хоча, мабуть, даремно. «Співчуття — це гра на програш», — не раз казав йому батько, вкотре знемігшись через іще одне зіткнення з випадком звичайного расизму. Якщо тобі доводиться над чимось замислюватися — значить, щось ти робиш не так.

Помічник з адміністративних питань нарешті пішов, і Керманич сів навпроти Ґрейс, яка тримала роздруківку першого списку його рекомендацій на витягнутій руці, — не тому, що від нього тхнуло чи було там ще щось паплюжницьке, а тому що вона відмовлялася носити контактні лінзи.

Чи не прийме вона ці рекомендації як виклик? Вони навмисно випереджали події, але Керманич так хотів. Хоча, звісно, нічого доброго не обіцяв міні-магнітофон,