Читати книгу - "Будь моїм, Тома Глубокова"

- Не дивись, знаю все, - Ігнатов посміхнувся.

- Це не можна порівнювати, - відповідаю, роблячи із задоволенням затяжку сигарети. - Лілі не має мужика, який готовий померти за неї, а вона не любить когось так само сильно, -  посміхнувся, глянувши на Ігнатова. Він кивнув.

- А впевнений, що у неї немає такого? - Леха посміхається. - Мені здається, він зараз мало не зізнався в коханні.

- Їдемо до її батька. Це він зробив, - намагаюся не посміхатися, хоч і усвідомлюю, що він правий. Я дійсно ставлюся до неї ніжно.

Обидва друга в шоці перепитали, спускаючись зі сходів:

- Її батько? Серйозно?