Читати книгу - "Темрява під ліхтарем, Олександр Бабич"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Історики зазвичай пов’язують ці події з виверженнями вулканів - саме такий ефект, на їхню думку, спричиняють викиди вулканічного пилу та діоксиду сірки, що поєднується з водою в атмосфері і утворює сірчану кислоту, яка відбиває у зворотному напрямку сонячне випромінювання, яке мало б зігрівати планету.
Події дев’ятнадцятого сторіччя часто навіть називають “малим льодовиковим періодом” або “малою ядерною зимою”. Існує навіть популярна теорія змови про термоядерну війну, що відбулася в ті часи, хоч хто з ким воював не надто зрозуміло. Але дивних згадок, свідчень і пам’яток того періоду (1812-1816 роки), які доводять застосування якоїсь потужної зброї, внаслідок якої настала зима, дійсно дуже багато, та й сама вітчизняна війна 1812 року є дуже неоднозначною подією, історію якої, очевидно дуже ретельно переписали (як і багато інших подій в історії росії - по суті, вся історія цієї країни - суцільна вигадка). Тож з упевненістю сказати про те, чому саме світ на три роки поглинула зима і темрява, неможливо - виверження вулкану, ядерна зима, застосування могутнього артефакту (який можна використати тільки раз на кілька століть) - ми цього вже ніколи не дізнаємось. До речі, є деякі свідчення, що ті роки в Україні навпаки, були сонячними і спекотними - тож темрява, що в книзі накрила лише росію, можливо, не така вже й фантазія.
Втім, вірити тим свідченням, мабуть, важко, бо при всій повазі, історичні "науки" аж ніяк не можуть претендувати на науковість - це просто історії, які регулярно переписуються на користь тих, кому це вигідно. Пам’ятаєте відомий вислів великої людини - “правда залишається правдою, а брехня стає історією”? Саме так і відбувається. “Історія” росії - тому чудове підтвердження. Все це - просто казки, а матеріальні свідчення можна або банально сфальсифікувати, або трактувати як завгодно і на користь кого завгодно. Фактом залишається лише те, що щось подібне до описаного в книзі вже колись траплялось…
Електромагнітні поля і часопросторові досліди
Ідея використання електромагнітного поля для подолання бар'єрів між світами також має під собою реальні дослідження. Ще Нікола Тесла досліджував можливість передачі енергії та впливу електромагнітного поля на часопростір, а його досліди стали основою не тільки для численних наукових теорій, а й художніх робіт, як, наприклад, вже згадана раніше книга «Престиж» Крістофера Пріста, де описується машина для телепортації, створена сербським генієм.
Взагалі, ім’я Тесли - перше, яке спадає на думку, коли мова йде про експерименти з електромагнітними полями. Геній цього вченого випередив час навіть не на століття. Чого варті тільки його намагання “розкачати” іоносферу планети аби отримати колосальний обсяг енергії - це навіть звучить фантастично! Хоча це не фантастика - він навіть побудував експериментальну установку (досить дивної конструкції - висока вежа, під якою була глибока шахта) в своїй лабораторії на Лонг-Айленді, і вже перший її запуск призвів до того, що як писали журналісти “небо палало над океаном на тисячі миль навкруги”.
Подейкують, що Тесла навіть винайшов машину часу, але не захотів оприлюднити свій винахід, бачачи неготовність людства до таких технологій. "Вона буде створена заново, через багато років, коли настане її час - але не зараз", - записав він у своєму щоденнику. Там же він наводив точні параметри електричного розряду, необхідного для створення “дверей між епохами”. А ще кажуть, що він власноруч знищив більшу частину своїх записів та креслень, розуміючи, що його винаходи можуть завдати більше шкоди ніж користі.
Не можна не згадати і про теорію, згідно з якою причиною вибуху так званого Тунгуського метеориту були випробування передавача енергії, створеного Теслою. Докладніше про це сказано в статті В. Полякова "Тунгуська катастрофа - справа рук людських?".
Багато хто з вас чув також про так званий Філадельфійський експеримент в рамках проекту “Веселка”, директором якого до 1942 року був Тесла. В ході експерименту вчені, за непідтвердженими чутками, нібито намагалися використати електромагнітне поле (вони називали це “електромагнітною бульбашкою”) для телепортації військового корабля, і це вдалося - повітря навколо почало темніти (зійшла темрява!), корабель зник, а потім матеріалізувався за сотні миль - в Норфолку, але коли судно повернулось до Філадельфії, його екіпаж виявився збожеволілим і знівеченим, а частина моряків просто пропали безвісти.
Експеримент нібито був проведений як практичне застосування єдиної теорії поля Альберта Ейнштейна, і продемонстрував успішний зв'язок між гравітацією та електромагнетизмом, зумовивши викривлення простору-часу. Існують свідчення не лише про телепортацію, а й про подорожі в часі окремих членів екіпажу судна. До речі, продовжив ці дослідження не хто інший, як Джон фон Нейман, який в рамках проекту “Фенікс” досліджував вплив електромагнітного поля та високочастотних радіоімпульсів на організм людини, зокрема, на мозок. За свідченнями очевидців, проект був надрезультативним - було створено портал часу, технології телепортації, керування часом та свідомістю… Нібито лише 1983 року учасники програми, які зрозуміли, що граються з забороненими і навіть небезпечними для самої реальності речами, припинили експерименти, демонтували обладнання, а підземні шахти і лабораторії залили бетоном…
Про Теслу я згадав ще й тому, що він вважав час більше філософським, ніж фізичним явищем - станом свідомості, якщо так можна висловитись. За його ж твердженням, він міг будь-якої миті відключати свій мозок від зовнішнього світу, і в зміненому стані свідомості до нього приходило внутрішнє бачення - він мандрував у просторі і часі, вирушав у невідомі місця, міста і країни, жив там, зустрічав нових людей і спілкувався з ними, і всі ці інші світи були настільки ж реальні, як і той, в якому ми живемо. Тесла був переконаний, що космос - це розумний живий організм, що складається з багатьох частин, які відрізняються частотою вібрації. І кожна така частина - це паралельний світ, що існує одночасно з нашим (нічого не нагадує?). Входячи в резонанс з частотою іншого світу, ми відкриваємо вікно до нього. Розгадавши закони часопростору, він збирався керувати ним за допомогою енергії, і налагодити зв'язок з іншими світами і часами.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Темрява під ліхтарем, Олександр Бабич», після закриття браузера.