Читати книгу - "Кров і правда, Alina Pero"

Незважаючи на погрози, я продовжую копати

Я мала б зупинитися. Але не можу.

Після останнього попередження страх оселився десь глибоко всередині. Я відчуваю його, коли виходжу з квартири, коли хтось занадто довго дивиться в мій бік, коли вночі чую будь-який різкий звук. Але страх – це не привід здатися.

Я почала розслідування не просто так. І якщо зупинюся зараз, усе буде марно.

Я нишком продовжую копати.

Спочатку намагаюся знайти щось через знайомих. Старі статті, чутки, випадкові згадки. Чим більше заглиблююся, тим більше підтверджень знаходжу: цей клуб – не просто місце для боїв. Це щось більше. Темніше. Небезпечніше.

Вони відмивають гроші. Роблять підставні бої, де результат відомий заздалегідь. Виманюють у гравців усі їхні заощадження, а тих, хто програє більше, ніж може собі дозволити, змушують "відпрацьовувати борги".

Але найгірше не це.

Я випадково знаходжу відео.

Файл захований на старому форумі, до якого доступ уже закритий, але сліди залишаються. Його виклали анонімно, і якщо я знайшла це відео, то є шанс, що його бачило ще багато людей.

На відео – бої. Не такі, які показують глядачам. Це щось зовсім інше.

На темному рингу двоє хлопців. Один з них – зовсім молодий, худий, побитий. Інший – значно більший, досвідчений боєць. Він не просто б'є, він знищує. І все це – під схвальні вигуки публіки.

На задньому плані чути голос Хромого. Він наказує: "Вставай і бийся. Або тебе винесуть вперед ногами."

Я відчуваю, як мене нудить.

Я вже не просто підозрюю – тепер я знаю.

Цей клуб тримається на крові.

Я знаю, що ці докази можуть знищити їх.

Але тепер я розумію й інше: якщо вони дізнаються, що я це знайшла, наступне попередження буде останнім.