Читати книгу - "Вступ до психоаналізу"

Перші звуки мови були засобами спілкування і заклику сексуального партнера. Під час свого дальшого розвитку зародки мови використовували як супровід при трудовій діяльності первісної людини. Всі ті роботи виконували спільно під ритмічно повторювані звуки, при цьому сексуальний інтерес переходив на працю. Таким чином первісна людина перетворювала працю в насолоду, трактуючи її як еквівалент і замінник статевих стосунків. Слово, вимовлене при цій спільній праці, набувало двох значень, означаючи і статевий акт, і той вид роботи, що став його сурогатом. З часом слово втратило своє сексуальне значення, лишившись пов’язаним тільки з працею. З плином поколінь те саме відбувається з новим словом, яке своєю чергою теж утрачає сексуальне значення і його починають уживати як назву нового виду роботи. Таким чином утворюється досить багато мовних коренів, які мають сексуальне походження, але втратили своє сексуальне значення. Якщо викладені отут міркування слушні, перед нами відкривається принаймні можливість зрозуміти символіку сновидь. Тоді ми збагнемо, чому в сновидді, що зберігає чимало з тих давніх відносин, так багато сексуальних символів, чому зброя та інструменти взагалі — символи чоловічі, а речовини і оброблювані матеріали — жіночі. Символічні зв’язки — це залишки давньої тотожності слів; речі, які колись називали так само, як геніталії, тепер можуть з’являтись у сновиддях і символізувати їх.

З наших паралелей до символіки сновидь можна тепер виснувати, які риси психоаналізу привели до того, що він став об’єктом такої загальної цікавості, якої не могли викликати ні психологія, ні психіатрія. Психоаналітична праця тісно переплетена з такою великою кількістю інших наук, що дослідження цих зв’язків обіцяє привести нас до неоціненних висновків; психоаналіз пов’язаний із міфологією, мовознавством, фольклором, народною психологією і релігієзнавством. Тепер ви й не здивуєтеся, що в царині психоаналізу з’явилось і періодичне видання, присвячене дослідженню саме цих зв’язків, — часопис «Imago», який 1912 р. заснували Ганс Сакс і Отто Ранк. І в цих усіх зв’язках психоаналіз насамперед дає, а вже потім отримує, причому дає набагато більше. Щоправда, психоаналіз ще й виграє від того, що ті його результати, які видаються нам такими неприйнятними, підтверджуються в інших царинах, але загалом саме психоаналіз виробляє наукові методи й погляди, застосування яких виявляється плідним в усіх інших царинах. Психоаналітичне дослідження психічного життя окремих людських індивідів дає пояснення, з допомогою яких можна розгадати чимало загадок у житті людських мас або принаймні побачити їх у правильному світлі.

А втім, я вам іще й досі не казав, за яких умов можна глибше проникнути в ту гіпотетичну «прамову», в якій царині збереглося найбільше її слідів. Якщо цього не знати, немає змоги оцінити й справжнє значення всього почутого. Я маю на увазі царину неврозів, матеріал, що міститься в їхніх симптомах та в інших властивих невротикам виявах: адже психоаналіз створено саме для пояснення й лікування неврозів.

Четвертий пункт мого викладу знову повертає нас до місця, з якого ми вийшли, і спрямовує в уже протоптаний слід. Ми казали: навіть якби не існувало цензури сновидь, нам однаково було б важко зрозуміти сновиддя, бо перед нами стояло б завдання перекласти символічну мову сновидь мовою, якою ми послуговуємось, коли не спимо. Отже, поряд із цензурою символіка — другий, і то незалежний чинник перекручення сновидь. Звідси вже очевидний висновок, що цензурі сновидь було б вигідно скористатися символікою, бо ж вони обидві служать одній меті: перетворенню сновидь у щось чуже й незрозуміле. Невдовзі ви побачите, чи, далі вивчаючи сновиддя, ми не зіткнемось з іще одним чинником, який сприяє перекрученню сновидь. Я не хочу полишати символіку сновидь, ще раз не згадавши про цю загадку: чому символіка викликає такий шалений опір саме в освічених людей, коли немає жодного сумніву, що вона дуже поширена в міфах, релігії, мистецтві та мові? Чи не винен тут знову зв’язок із сексуальністю?

Лекція 11

Робота сновиддя

Вельмишановні добродійки і добродії! Зрозумівши цензуру сновидь і символічне зображення, ви, дарма що не зо­всім збагнули перекручення сновидь, уже здатні прояснити більшість сновидь. Використовуйте при цьому обидва методи, що доповнюють один одного: спонукайте сновидця подавати асоціації, які приведуть вас від замінника до тієї справжньої думки, що стоїть за ним, і тлумачте символи, зіпершись на власні знання. Згодом ми обговоримо сумніви, які можуть тут виникнути.

Тепер нам можна знову повернутись до роботи, до якої ми вже бралися давніше з недостатніми засобами, вивчаючи відносини між елементом сновиддя і властивою думкою, що лежала в його основі. Тоді ми з’ясували чотири види таких відносин: заміну частиною цілого, натяк або алюзію, символічний зв’язок і пластичне конкретизоване зображення слова. Спробуймо проробити це і в більшому масштабі, порівнюючи явний зміст сновиддя загалом з латентним сновиддям, з’ясованим завдяки тлумаченню.

Сподіваюсь, ви ніколи не сплутаєте ці дві різні речі. Якщо вам пощастить їх розрізняти, ви, либонь, краще розумітимете сновиддя, ніж більшість читачів мого «Тлумачення сновидь». Дозвольте вам іще раз нагадати, що процес, уна­слідок якого латентне сновиддя обертається в явне, називають роботою сновиддя. Процес, що йде в зворотному напрямі і веде від явного сновиддя до його латентних думок, — наша робота тлумачення. Отже, робота тлумачення намагається зруйнувати роботу сновиддя. Сновиддя інфантильного типу, які вочевидь є задоволенням бажань, теж зазнають певних впливів роботи сновиддя, а саме: бажання стає реальністю; здебільшого й думка перетворюється в зорові образи. Тут не потрібно ніякого тлумачення, досить повернути назад обидва перетворення. Те, як виявляється робота сновиддя в інших сновиддях, ми називаємо перекрученням сновидь, і усуваємо його з допомогою тлумачення сновидь.

Завдяки тому, що мені доводилось тлумачити багато сновидь і я ті тлумачення порівнював, я тепер можу подати вам узагальнений виклад змін, яких під впливом роботи сновиддя зазнає матеріал латентних думок сновиддя. Тільки я прошу вас не прагнути все зразу зрозуміти. Це суто описовий матеріал, що потребує спокою і уваги.

Першим виявом роботи сновиддя є згущення. Під згущенням ми розуміємо те, що явне сновиддя не таке багате на зміст, як латентне, отже, відбувся ніби скорочений переклад латентного сновиддя. Зрідка згущення може й бракувати, а здебільшого воно є завжди, і часом величезне. Воно ніколи не відбувається у зворотному напрямі, тобто явне сновиддя ніколи не буває ширшим і змістовнішим за латентне. Згущення зумовлене такими процесами: 1) певні латентні елементи взагалі пропускаються; 2) з багатьох комплексів латентних сновидь у явне потрапляють тільки окремі фрагменти; 3) латентні елементи, які мають між собою щось спільне, в явному сновидді постають разом, зливаючись у єдину цілість.

Коли ваша ласка, назву «згущення» можна лишити тільки для цього останнього процесу, наслідок якого дуже легко продемонструвати. Згадавши власні сновиддя, ви без труднощів знайдете випадки згущення кількох різних осіб в одну. Така змішана особа скидається трохи на А, проте вдягається як Б, виконує дії, властиві, як вам відомо, В, причому ви добре знаєте, що ця особа — Г. Природна річ, таке змішування дуже виразно свідчить про те, що спільного в цих чотирьох осіб. Так само, як і з осіб, мішані образи утворюються й з предметів і місцевостей — за умови, що ті окремі предмети та місцевості мають якусь спільну ознаку — ту, що її наголошує латентне сновиддя. Виникає ніби нове і минуще уявлення, за серцевину якого править те спільне. Через взаємне накладання окремих згущених елементів перед нами здебільшого