Читати книгу - "Подолати страх близькості, Ілсе Санд"

Вступ

Чому не всі ми перебуваємо в динамічних, любовних взаєминах? Чому так багато людей самотні або ж їхнім стосункам бракує близькості та справжньої турботи одне про одного?

Відповісти на це питання можна по-­різному. Наприклад, що ми використовуємо стратегії самозахисту, щоб обманути себе і приректи на невдачу у відносинах.

Усі, хто працює у сфері психотерапії, знайомі зі стратегіями самозахисту. Клієнти використовують різні методи, щоб віддалитися від інших людей, уникнути детального аналізу свого життя, придушити внутрішні почуття, думки, знання або бажання.

На різних етапах ці стратегії були відомі під різними назвами. Фройд називав їх «захисними механізмами» (abwerf). Когнітивна терапія працює з концепцією «копінг-стратегій», що іноді описує ті самі спостереження.

Навіть Сорен Кіркегаард, який сформулював свої ідеї більш ніж за півстоліття до Фройда, помітив цей феномен. Він писав, що в людей є дивовижна здатність заплутувати свої знання. Кіркегаард не досліджував, як саме це відбувається. Зараз нам відомо про це більше.

Я вирішила називати ці маневри — які ми використовуємо, щоб приховувати найочевидніші речі або дистанціюватися від внутрішнього «я» та інших людей, — «стратегіями самозахисту». Під цим я маю на увазі будь-які дії, що до них вдається людина (свідомо, а частіше — несвідомо), щоб уникнути близькості з оточенням або зі своєю внутрішньою та зовнішньою дійсністю.

Самозахист включає такі дії, як відмова від куріння або носіння рятівної жилетки в морі. Однак у цій книжці мене цікавлять ті стратегії самозахисту, за допомогою яких ми дистанціюємося від дійсності. Іноді вони бувають корисними. Але в інших випадках це створює проблеми.

Самозахист доречний тоді, коли він дозволяє вам дистанціюватися від надто інтенсивних почуттів.

Але та сама стратегія самозахисту може стати проблемою, якщо вона буде негнучкою чи ми несвідомо (повністю або частково) дозволимо їй жити своїм життям.

Коли дистанція до внутрішніх переживань стає надто великою, це позначається на якості нашого життя та енергійності. А коли ми віддаляємося від обставин, у яких живемо, то перестаємо їх чітко бачити і наше життя стає складнішим.

Наприклад, одна зі стратегій самозахисту полягає в тому, щоб змінювати зовнішню дійсність у своїй уяві, і тоді ви самі, інші люди або ваші можливості здаватимуться вам кращими або гіршими, ніж є насправді. Ще один, конкретніший приклад: людина дихає недостатньо глибоко і не до кінця відчуває себе.

Стратегія самозахисту — це прийом, який колись дозволяв винахідливо вийти зі складної ситуації. Якщо в дитинстві вам часто доводилося вдаватися до стратегій самозахисту, в дорослому житті їх може нашаруватися так багато, що це унеможливить добрий емоційний контакт із собою або з іншими. Таким чином ви можете пропустити внутрішній розквіт, породжений любовним зв’язком.

Я сподіваюся, що ця книжка спонукатиме вас дослідити власні стратегії самозахисту і замислитися над тим, наскільки багатшим стане життя, якщо ви відмовитеся від деяких з них, наблизитеся до самих себе, до своїх життєвих обставин та інших людей і навчитеся отримувати більше задоволення на цьому шляху.