Читати книгу - "Мережевий ефект"

Арада має багато виразів обличчя, навіть для людини. Зараз вона примружила одне око, і прикусила один куточок губи. Я не знав, що це означає, за винятком того, що її, напевне, схвилювало те, що вона чує. "І там живуть ці люди — вороги?"

"Обставини говорять за це."

Так, це було саркастично.

Арада перестала кусати губу, але її око стало ще більш примруженим. "Який ваш операційний стан? Ви сказали, що артефакт інопланетян відірвався від вашого двигуна? Чи можемо ми пройти зараз через червоточину?"

"Наразі я все ще перебуваю у режимі повторної ініціалізації, і мої функції маневрування у звичайному просторі не реагують, можливо, через пошкодження, спричинені інсталяцією стороннього пристрою на приводі. Коли повторна ініціалізація завершиться, я можу приступити до самовідновлення. Але я абсолютно не маю наміру покидати цю систему, поки не отримаю бажаного."

О, ось і ми.

Ратті тихо сопів. Щелепа Тьяго почала опускатися, але він вчасно її зупинив. Амена склала губи і стурбовано глянула на мене. Оверс скривився і потер очі. Арада виглядала так, ніби вона зовсім не здивована. Вона зробила швидкий вираз мовчазного спілкування поглядами з Оверсом, а потім рівномірно сказала: "Зрозуміло. І чого ти хочеш?"

"Я хочу повернути свою команду."

Брови Аради піднялися, ніби їй стало легше, що це не щось гірше. "Що з ними сталося?"

"Вороги викрали їх, змусили мене співпрацювати, погрожуючи їхньому добробуту, і заразивши мої двигуни забороненою до використання технологією інопланетян, встановили конкуруюче програмне забезпечення, а потім видалили мене."

Я все ще був божевільний, правда? Але там було багато ключових слів, які викликали мимовільні відповіді.

Тьяго тримав вираз обличчя нейтральним. — "Але як ти з нами розмовляєш, якщо…"

"Я зберіг себе у резервну копію і сховав її там, де її міг знайти лише надійний друг."

Я дивився на стіну, спостерігав за всіма та за дисплеєм з дронами Амени. Надійний друг? "Ох, трахати тебе".

Я все ще вважаю це вимовленим.

Арада та Оверс знову перезирнулися. Оверс розплющив очі і зробив легкий рух плечима. Рот Аради зімкнувся в похмурій лінії, потім вона перевела подих і запитала: "Щоб отримати SecUnit'а, ви запланували атакувати наш базовий корабель?"

"Це був не мій план."

Очі Оверса звузилися. Він сказав: "Але це була ваша ідея".

Я сказав: "Не жартуй так".

Тон Аради досі був рівним. "Це не був ваш план, але ви втілили його в життя. Ви послали цих людей викрасти SecUnit'а".

АРТ сказав, "Так"

Звісно, ​​що так і було.

"Ти знав, де ми? — Ратті насупився. — Як?"

"Коли я прибув через червоточину у простір Preservation, я надіслав повідомлення з запитом на людей, про яких я знав, що вони пов’язані з SecUnit'ом. Інститут вільного доступу до відкриттів та інженерії допоміг мені найбільше, коли я попросив можливої ​​зустрічі зі спеціалістом з оцінювання Арадою. Вони надіслали мені повну інформацію про ваш маршрут та команду.

Звісно, ​​що він міг це зробити. Я раніше чув, як АРТ видає себе за людину у комунікації, на транзитній станції RaviHyral.

Ратті застогнав і закрив обличчя руками. Арада та Оверс недовірливо дивились один на одного. Оверс пробурмотів: "Ми повинні з ними поговорити про це".

Арада потерла пляму лівого ока, наче воно боліло. Я сказав до АРТа: "Отже, ви знали, коли ми повернемось до простору Preservation".

"Ви прибули раніше."

Арада дотримувався суті. "Але чому ви хотіли викрасти SecUnit'а?"

"Мені потрібен був хтось, хто міг вбити ворогів."

Тепер усі дивилися на мене. Я вчепився пальцями в край медичної платформи. Шкіра на них також свербіла там, де хірургічний кабінет замінив обгорілі частини. "І ви сказали їм, що я — зброя, яку вони зможуть використати".

"Я збудував пастку, вони ввійшли в неї самостійно."

"Але хто вони?" — засмучена сказала Амена. "Звідки вони взялися? Вони повинні так виглядати? Що з ними сталося, що вони стали такими?"

АРТ сказав: "Я не маю відповідей на жодне з цих питань."

Тьяго поглянув на ціль 6. "Існує деяка ймовірність, що їх поява є результатом генетичних або косметичних маніпуляцій. Але…"

Ратті завершив: "Але у нас є дані про артефакти інопланетян, що свідчить про можливе забруднення…"

Ось чому люди та люди-імпи настільки обережні щодо технології інопланетян, навіть корпорації здебільшого намагаються бути обережними. Дивна синтетика зазвичай нешкідлива, наголос на "зазвичай". Але органічні елементи можуть бути дійсно заражені, що "реально" означає, що всі вмирають жахливою смертю, і ніхто більше ніколи не зможе поїхати на планету.

Тьяго стиснув рот. "Якби хтось із цих людей залишився живим, можливо, ми могли б їх розпитати".

Я думав, що це постріл у мене, але, мабуть, АРТ сприйняв це погано. Він сказав: "Якщо ви покладете його на медичну платформу, я можу його розрізати і ви побачите зміни.

Я не був вражений, бо чув раніше такий голос у "лиходія довготривалого міфічного пригодницького серіалу" АРТа, але всі люди замовкли. Амена невпевнено зрушила з місця і подивилася на мене. Тоді Ратті прошепотів: "Це була тонка погроза?"

Я сказав: "Ні, це не було тонко."

Амена обійняла себе руками, а потім запитала: "Як сірі люди викрали вашу команду?"

АРТ сказав: "Це трапилася, коли я і моя команда вперше зайшли у цю систему. Мій архів пам’яті порушений, і я все ще намагаюся його відновити.

О, фантастично. Я запитав: "Ви не вимкнули комунікатор?"

Це не була атака, розпочата через комунікатор, тому що я не ідіот.

"І мене не атакувала вірусна шкідлива програма, тому, можливо, ви ідіот", — додав я. Так, я був саркастичним.

АРТ сказав: "Це не була вірусна атака шкідливого програмного забезпечення, це була невідома подія.

"Це страшенно обнадійливо".

"Гей, гей!" Амена махнула рукою, клацнувши пальцями. "Будь ласка, не припиняйте розповідати нам, що сталося! Тобто ваш екіпаж потрапив у полон до цих сірих людей, вірно? І це сірі люди з втраченої колонії, яку шукав корабель Елетри?"

Усі обернулися, щоб подивитися на Елетру, яка похмуро оглянулася назад.

АРТ сказав: "Це логічні припущення, хоча я не маю прямих доказів на їх підтвердження. Я знаю, що ми прибули до цієї системи у відповідь на сигнал лиха від корпоративної меліоративної експедиції. У якийсь момент я відчув катастрофічну несправність системи, яка змусила мене перезапуститись. Після повторної ініціалізації я виявив на борту зловмисників. Вони сказали, що тримають мою команду в заручниках, і вимагали зброї. Я запропонував