Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Версола. Книга 1. Колоніст 📚 - Українською

Читати книгу - "Версола. Книга 1. Колоніст"

393
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Версола. Книга 1. Колоніст" автора Сергій Залевський. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 38 39 40 ... 83
Перейти на сторінку:
карті все був відмічено: але одна справа бачити, а зовсім інша розуміти те, що бачиш. А в даному конкретному випадку ще спостерігалася украй рідкісна група крові, яка у відомих цивілізованих системах траплялася у однієї людини на мільйон розумних. Цей момент доктор теж підкреслив особливо, відправляючи копію звіту адміністраторові Кайлу — люди з такою кров'ю могли розвинути в собі рідкісний дар — який саме ніхто не знав, все було випадково і спонтанно, але така можливість у таких людей була з народження. Поки Віктор неспішно повертався до чиновника з адміністрації, сам чиновник встиг подивитися медкарту на нового поселенця і помітити усі особливості, підкреслені доктором окремо. І якщо гіпотетичний дар і висока ступінь регенерації організму його і зацікавили, то особисто для нього і селища вони нічого не значили, а ось нульова сприйнятливість до навіювання на коротку мить зупинила хід його думок.

— Повністю індиферентний до зовнішньої ментальної дії, і аналогічна відсутність власних здібностей до навіювання — третій раз перечитував Кайл суху медичну інформацію і гарячково міркував, як йому використати цього Віктора для себе і корпорації. За такого унікума битимуться усі групи мисливців — це ж який козир! Навіть якщо і стріляти не уміє, за нього це зроблять інші — наявність в групі людини, якій фіолетово на усіх хижаків, і яка витягне тебе із ступора, дорого коштує. Йому навіть нічого робити не потрібно, просто дивитися за напарниками і затягувати їх у всюдихід, поки вони під дією. Хоча, якщо подумати, то він і сам може полювати — геть адже сам прийшов з савани, цілий і неушкоджений. Але все разом досить дивно: кома немає, напарників на пам'ятає, всюдихід не завів…. хоча, якщо він не був членом групи, то так — не завів би ніяк. Хіба що знає технічні бази по всюдиходах і їх ремонту…. потрібно його схилити до думки, що я йому потрібний, а може налякати спершу.?

Додумати розумні думки Кайлу не дав наш герой, що повернувся з обстеження — сходу сів навпроти чиновника і протягнув йому свою медкарту. Місцевий вирішив спробувати натиснути на хлопця, користуючись його непоінформованістю. Встав, закрив двері на замок і присунув стілець до землянина ближче.

— Слухай Віктор…. ти хто взагалі? Звідки ти з'явився — тебе тут бути не повинно взагалі!

— А на кого я взагалі-то схожий, Кайл? — парирував хлопець — на бізона, чи що? І що тебе не влаштовує — до тебе прийшов новий поселенець, ти адміністрація — пропонуй роботу, я ж не ухиляюся, увесь в твоєму розпорядженні! Тільки мені б не завадила інформація про все, що стосується заробітків, проживання, знання по місцевій фауні і флорі, місцеві закони, зброя, техніка. Та і я б на перших порах хотів би потрапити до досвідчених мисливців, згідних узяти мене в учні — я ж говорив, що досвіду мало…. але є бажання заробляти — пропонуйте, шеф!

— Гм, гаразд хлопець, мені в принципі потрібні люди, особливо, такі як ти.

— Які це як я, поясни, Кайл? Я ось дивлюся на себе, на тебе і не бачу особливих відмінностей.

— Ось тут написано — чиновник постукав пальцем по пластинці медкарти — що у тебе феноменальна для людини регенерація тканин і повна імунність до навіювання, ти адже розумієш, про що я говорю?

— Розумію, а що тут такого особливого — тут що, я один такий унікальний?

— У тому то і справа, що один — я про такі екземпляри не чув на Версолі, і якщо грамотно віднестися до справи, то ми з тобою можемо дуже непогано заробити!

— Ми? — питально підняв брови хлопець — ти натякаєш на якесь партнерство, Кайл?

— Дивися сюди, Віктор: ти взявся нізвідки, нічого не знаєш про планету, про звичайні речі, про полювання — це раз. Кома у тебе немає, і ти не знаєш, для чого він потрібний, та і імпланта у тебе, швидше за все теж немає — це два. В наявності унікальна здатність організму, яка ставить тебе на порядок вище за усіх інших, разом узятих на цій планеті — це три. Але є нехороші підозри, звідки ти узяв свою зброю — тут живе різний контингент, багато злочинців тут відпрацьовує свій борг, а багато тут довічно — може ти один з них? Метикуєш, до чого я веду?

— Ти продовжуй шеф, продовжуй — доки дуже цікаво, доступно викладаєш, упевнений, що далі буде ще цікавіше, так?

— У мене до тебе ділова пропозиція: я тебе легалізую на Версолі, поставлю імплант і бази по траперству, дещо ще по мінімуму, щоб ти орієнтувався в темі. Забезпечу транспортом, на перших порах прилаштую до досвідчених мисливців — навчишся їздити в савану, наберешся досвіду. Потім почнеш сам працювати, ну, або знайдеш собі напарника або напарницю до душі, хе-хе — працюватимеш по ексклюзиву — з твоєю ментальною стійкістю зможеш віддалятися настільки далеко від селища, що там навіть ніколи не ступала нога людини, а саме там шанс роздобути щось унікальне найбільший.

— А ти тут де в цьому плані, Кайл? Хоча стоп, я зрозумів — працювати потрібно буде безпосередньо з тобою, таким як цей Ленц, наприклад, здавати сировину не можна буде, так?

— Природно, не дарма ж я вкладатиму в твоє спорядження і устаткування свої бони — але ти не турбуйся, обманювати на Версолі не прийнято — можна запросто голку в скроню отримати за нечесне ведення бізнесу. Ти просто зрозумій: справжніх траперів, які добувають уніки з хижаків, дуже мало і корпорації таких намагаються тримати при собі, і моя «Новомед» в цьому сенсі не виключення. Все оформимо офіційно, але за все, що я тобі дам і закачаю, будеш винен — у міру роботи списуватиму з тебе борг, за пару років вийдеш в плюс і почнеш заробляти на себе вже. Як тобі така пропозиція?

— І скільки я тобі

1 ... 38 39 40 ... 83
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Версола. Книга 1. Колоніст», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Версола. Книга 1. Колоніст"