Читати книгу - "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Чим ви там на Півночі влітку займаєтесь?
– Та, власне, у нас два основні захоплення: риболовля і секс.
– Ну, а взимку?
– А взимку ми рибу не ловимо…
– Куме, ви любите полювання на слонів?
– Ні!
– Чому?
– Та! Уб’єш одного, а мороки!
Двоє глухонімих ловлять рибу в ополонках на відстані метрів двадцять. Один показує другому на мигах: «У мене не клює!».
Другий роздратовано відповідає: «Що ти розкричався на весь ставок, усю рибу перелякаєш!»
– Дядьку, а чи не хочете собаку погладити?
– Давай. Ох, ти, песяча твоя морда… Хороший… А що це він у тебе такий худий?
– Та це не мій, – розчаровано відходить хлопчик. – А казали, що руку миттю перекусює…
Сидить рибалка на березі. Випливає карась, тихо запитує:
– Ти чого сидиш?
– Кльову чекаю.
Карась тримається за голову і шепоче:
– Кльово сьогодні не буде, кльово було вчора…
Старшина навчає собаку службовам командам, кидає палку:
– Принеси, так!
Собака приносить. Той знову кидає:
– Принеси, так!
Собака приносить, старшина кидає:
– Принеси, так!
Собака:
– Дістав, так!
Ідуть збори товариства рибалок-любителів. Виступає голова:
– У неділю їдемо на першу кригу. Скільки будемо брати горілки? Позаминулого року взяли по одній пляшці на брата – погубили вудки, минулого роду взяли по дві – загубили автобус. Які будуть пропозиції?
Микита:
– Пропоную взяти по три пляшки, вудки залишити вдома і з автобуса не виходити.
– Чому ти не стріляєш в цього зайця?
– А ти хіба не бачиш, як він швидко біжить?! Може, він скажений? Ну його к бісу!
Нові українці збираються на зимову риболовлю. Один каже, що у нього немає кригобура, валянок, зимових вудок і всілякого там зимового реманенту.
– Ну то й що, аби риба клювала…
– У такий холод? Я з дитинства холод терпіти не можу!
– А як же тоді зимова ловля?
– Як, як? Що зимова, що літня – на Червоному морі!
– В минулому році мені пощастило двома пострілами убити дев’ять куріпок!
– А!… Ви, мабуть, в гніздо з яйцями стріляли?!
– Риба у вас свіжа?
– Не знаю, я тут працюю всього тиждень.
Лось з бодуна виходить до річки. Голова тріщить, всього ломить, в роті сушить – гірше не буває. Підійшов до води і почав жадібно пити. Тим часом з лісу виходить мисливець. Побачив лося, прицілився – бабах! Лось стоїть… Мисливець знову – бабах! Лось стоїть і п’є… Мисливець втретє – бабах! Лось піднімає голову і бурмоче:
– Не розумію. Я п’ю, п’ю, а мені все гірше і гірше…
Опанас упіймав великого коропа. Той б’ється, до рук не дається, ось-ось виплигне.
– Микито, що мені з ним робити, як його заспокоїти?
– А ти його утопи!
Інспектор:
– Ви що, не знаєте, що полювання на зайців заборонене?!
Мисливець:
– Знаю, але я був змушений вистрілити з метою самозахисту…
– Чому ти так жадібно кидаєшся на блешню? – питає окунь щуку. – Це ж звичайнісінька залізяка!
– Сама знаю, – відповідає щука, – але що я зроблю, якщо у мене характер невитриманий.
Закінчилося полювання. Мисливці збираються на узліссі. Опанас прибігає останнім і кричить:
– Усі тут?!
Перегукуються, озираються – усі.
– Чорт забирай! – дивується Опанас. – Значить я підстрелив козу!
Підпливає сом до пічкура і задумливо каже:
– Слухай, пічкур… Тобі не здається, що ми, великі риби, маємо їсти маленьких? Згоден?
– Та я, звичайно, згоден… Тільки де ми їх, маленьких, знайдемо?
– Що робить жінка, коли хоче мати комір з лисиці?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок», після закриття браузера.
