Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Смутна доба 📚 - Українською

Читати книгу - "Смутна доба"

242
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Смутна доба" автора Микола Смоленчук. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 38 39 40 ... 160
Перейти на сторінку:
цар не хоче кровопролиття і тому чекає їхнього рішення.

— Воістину мудрий цар!

— Ось хто дбатиме про нас, людоньки!

«Згадайте, які утиски від Бориса Годунова чинилися вам, боярам, воєводам й усім іменитим людям... А ви, дворяни і діти боярські, скільки бід натерпілися! А вам, гостям і торговому люду, не було вільгот[125] у торгівлі і збору, третина виручки вашої переходило до нього!

Ми, християнський цар, жаліючи вас, пишемо вам, щоб ви ударили нам чолом і прислали до нашої царської величності митрополита та архієпископів, бояр і окольничих[126], дворян і дяків думних, дітей боярських і гостей, і кращих людей. А ми вас пожалуємо — боярам вчинимо честь і підвищення, пожалуємо колишні їхні отчини[127], та ще зробимо прибавку і будемо тримати в честі; дворян і приказних людей будемо тримати в нашій царській милості; гостям і торговим людям надамо пільги і полегшення, і все православне християнство учинимо в спокої, тиші і благоденственному житії».

Посли закінчили читання, площа потонула в суцільному гаморі. Бояри хотіли було заспокоювати натовп, але й самі розгубилися — надто гарно сказано в грамоті і про них. Годунов чинив наругу і над боярами, й над іншим служилим людом, прийшов час зводити рахунки.

Левко перехилився до Покрови:

— Справжній він цар чи ні, але говорить мудро. Вірніше — хитро.

— Знав кого за що смикати, — уточнив Покрова.

А натовп шаленів:

— Живи здоровим, цар Дмитрій Іванович!

— Ми присягали Федору!

Нарешті у людському вировинні почулися голоси:

— Шуйського! Шуйського!

— Тут Шуйський!

Князя пропустили на Лобне місце, його москвичі поважали.

— Князь, ти був в Угличі, коли царевича не стало. Скажи правду, царевича убили?

Тиша на площі запанувала могильна. Шуйський, давній ворог Годунових, відповів:

— Цар Борис послав своїх людей убити Дмитрія, але його врятували. Убили іншого, попового сина...

Ревище знялося неймовірне:

— Царевич живий, тепер він у Тулі! Впадемо йому до ніг, щоб пробачив!..

Пізніше історики багато міркуватимуть, чому Шуйський так сказав. Очевидно, побачив, що час Годунових кінчився. А може, використав момент, щоб розчистити дорогу до трону для себе?!

— Геть Годунових!..

— Нічого їх жаліти, коли Борис не пожалів законного спадкоємця!..

— Господь нам світ явив! Засвітила зоря ясная — Дмитро Іванович!

Кажуть, що Федорові радили вийти на площу і спростувати грамоту самозванця, але той не зважився.

Ворота до Кремля були відчинені, і натовп повалив з площі до царських палат. Стрільці відступали під тиском юрби, розуміли, що при першому пострілі натовп їх розтерзає.

Федір кинувся у Грановиту палату і сів на престол. Мати та сестра Ксенія з іконами в руках стали поруч. Думали, що так зупинять стихію.

Та для натовпу, що увірвався в палату, Федір уже перестав бути царем. Те, що він сидів на чужому місці, додало пристрастей.

— Геть зрадника!

Його стягнули з трону. Мати-цариця бігала між озвірілого натовпу, благала пощадити її дітей. Зірвала з шиї ожерелля і сипонула перлами, думала так відвести біду. Але не допомогло.

Їх не збиралися вбивати: на водовозних клячах відправили усіх трьох в годуновський дім і поставили там охорону.

Посли Дмитрія так і стояли коло Лобного місця, не дозволили побувати в Кремлі і козакам.

— Бунт виник не з нашої волі. Хай буде, як воно є!

Царські палати натовп погромив, люди кричали, що Годунови їх осквернили. У підземеллі виявили двох замучених посланців Дмитрія, з тих, хто приходив раніше. Те додало жару. Всі кинулись вишукувати і знищувати родичів та прибічників Годунових, погромники заходилися грабувати царські покої.

Богдан Бельський після смерті Бориса повернувся із заслання з щирих, а може, й корисливих побуджень, щоб завоювати прихильність у нового царя, пробував навести порядок у Кремлі. Йому вдалося небагато.

Коли погромники опустошили царські палати і почали вибивати двері царських погребів, Бельський пішов на хитрощі:

1 ... 38 39 40 ... 160
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Смутна доба», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Смутна доба"