Читати книгу - "І раптом стукіт у двері"

— Може, й легесенька, — каже рибка. — Але, вочевидь, важча за голову хлопця.

— Він хотів тебе забрати в мене, — каже Сєрґєй, мало не плачучи.

— Дурниці, — каже рибка. — Він прийшов сюди лише для того, щоб зняти невеличкий телевізійний сюжет.

— Але він сказав...

— Він сказав саме те, що робив, — перебиває рибка. — Але ти цього не зрозумів. І справді, твій іврит — просто жахливий.

— А твій краще? — питає Сєрґєй. — Твій набагато краще?

— Авжеж, мій іврит — ідеальний, — роздратовано каже золота рибка. — Я чарівна рибка. Я вільно володію всім.

А тим часом калюжа крові під головою хлопця з кульчиком ставала все більшою, а Сєрґєй стояв навшпиньки, притулившись до кухонної стіни і відчайдушно намагаючись не наступити і не забруднити ноги кров’ю.

— У тебе залишається одне бажання, — нагадує рибка Сєрґєєві. Вона промовляє це так, немовби Сєрґєй про це не знає, немовби хтось із них збився з ліку.

— Ні, — каже Сєрґєй. Він хитає головою. — Я не можу, — каже він. — Я його беріг. Беріг для чогось іншого.

— Для чого? — запитує рибка.

Але Сєрґєй не відповів.

Своє перше бажання Сєрґєй використав, коли в його сестри виявили рак. Рак легенів, який не лікується. Не встиг Сєрґєй промовити своє бажання, як рибка в одну мить ліквідувала рак. Друге бажання Сєрґєй використав п’ять років тому на Свєтиному хлопчику. Він ще тоді був маленький, йому було ледве три роки, але доктори вже знали. Щось із головою її сина було негаразд. Він ріс великий, але мозок залишався нерозвиненим. Він перебував на рівні розвитку трирічної дитини. Свєта плакала Сєрґєєві в ліжку всю ніч. Сєрґєй ішов додому пляжем, коли сходило сонце, і покликав рибку, і попросив виправити цю ситуацію, як тільки він перетне поріг дому. Він про це ніколи не казав Свєті. А через кілька місяців вона пішла від нього до якогось поліціанта-мароканця на блискучій «хонді». У душі Сєрґєй переконував себе, що він це зробив не для Свєти, що це бажання він використав лише заради хлопчика. Тоді як розумом він був менш упевненим, і різноманітні думки про те, що він міг би зробити з цим бажанням, постійно терзали його, мало не доводячи до шалу. Третє бажання Сєрґєй використати ще не встиг.

— Я можу оживити його, — каже золота рибка. — Я можу повернути його до життя.

— А тебе ніхто й не просить, — каже Сєрґєй.

— Я можу повернути його в попередній епізод, — каже золота рибка. — Коли він стукає у двері. Я можу його повернути прямо туди. Я можу зробити це. Тобі варто лише про це попросити.

— І використати моє бажання, — каже Сергій. — Моє останнє бажання.

Рибка туди-сюди махає хвостом, і коли вона так робить, Сєрґєй знає, що вона по-справжньому схвильована. Золота рибка уже відчуває смак свободи. І Сєрґєй це помічає.

Після цього останнього бажання Сєрґєй уже не матиме вибору. Він буде змушений відпустити золоту рибку. Свою чарівну золоту рибку. Свою подругу.

— Це можна виправити, — каже Сєрґєй. — Я просто витру кров. Вимочу губкою — і все буде так, наче нічого й не сталось.

Хвіст мотався туди-сюди, а голова золотої рибки залишалася нерухомою.

Сєрґєй зробив глибокий вдих. Він став на середину кухні, переступивши калюжу.

— Коли я вийду на риболовлю, як стемніє і весь світ засне, я прив’яжу до хлопця камінь і кину його в море, — промовляє він чи то до себе, чи то до рибки. — Ні випадково, ні через мільйон років ніхто його не знайде.

— Ти вбив його, Сєрґєю, — каже золота рибка. — Ти вбив людину, але ти не вбивця. — Золота рибка перестала махати хвостом. — Якщо ти не витратиш своє бажання на це, тоді скажи мені, Сєрґєю, чого б тобі хотілось?

Якраз у Віфлеємі Йонатан знайшов свого араба, гарного чоловіка, який використав своє перше бажання заради миру. Його звали Мунір — товстун із великими сивими вусами. Він був по-справжньому фотогенічним. Він сказав це дуже зворушливо. Ідеально — ось як Мунір загадав своє бажання. Навіть знімаючи це, Йоні вже знав, що цей чоловік буде його промо.

Або він, або той росіянин. Отой із вицвілим татуажем, з яким Йоні зустрівся в Яффо. Отой, що подивився просто в камеру і сказав, що якби він колись зустрів балакучу золоту рибку, то ніколи б не загадав жодного бажання. Він би просто запустив би її у великий слоїк і розмовляв цілими днями — і не важливо, про що. Можливо, про спорт або про політику — будь-які теми, на які золота рибка була б зацікавлена розмовляти.

— Про все, — сказав росіянин, — аби лише не бути самотнім.

Троє хлопців, з якими вона розірвала стосунки, намагалися вкоротити собі віку. Вона промовила це з сумом, але трохи також і з гордістю.