Читати книгу - "Пригодам — ура!"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пригодам — ура!" автора Анатолій Григорович Костецький. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
загублена чемність. Страждає за хлопця якогось страшенно!.. Він лізе в тролейбус, немов навіжений, всідається й дума: «Усі ви — хоч трісніть! Нізащо у світі не встану я з місця!» Він запросто Дівчинку може принизить. Для нього повага до старших — дурниці… Тому-то й страждає так гірко та вперто загублена чемність, що може й померти. Шепоче про себе: «Спасибі!», «Будь ласка!» — таким голосочком, що й слухати важко. Привітно киває голівкою всім і всім поступається місцем своїм. Візьміть її швидше, я дуже вас прошу, а то, бідолаха, загинути може! 6 Ось — дружба, забута під партою в школі. Такого не бачив я досі ніколи! Ну як — поясніть мені! — може це бути, щоб дружбу, як зошит чи ручку, забути?! Два хлопці у класі її загубили — вони на перерві з нічого побились. А друзі ж були — Можна заздрити тільки! Довіку дружили б, якби ж то не бійка. А з чого вона — Невідомо нікому… Тож порізно ходять віднині додому, насуплені в класі сидять на уроках, і жоден не зробить до друга ні кроку. А вдома — сумують, зітхаючи тужно, і згадують часто загублену дружбу… Я певен: Недовго пролежить вона — її заберуть неодмінно від нас! 7 Це — Сміх розвеселяй, сидить і регоче, неначе його безперервно лоскочуть. І всі, хто погляне на згублений сміх, так сильно сміються, що валяться з ніг! Лежать — і регочуть, забувши про тишу, а сміху од того — утричі смішніше. От тільки хазяїн його — у зажурі… Од ранку й до вечора ходить похмурий, не біга, не гра, не співає, не скаче, а сяде в якомусь куточку — і плаче… Хай швидше до нас завітає за ним. Невже йому весело жити сумним?.. 8 Як бачите,
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пригодам — ура!», після закриття браузера.
Коментарі та відгуки (0) до книги "Пригодам — ура!"