Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Наречена для боса, Астра Вєєр 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречена для боса, Астра Вєєр"

2 524
0
26.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречена для боса" автора Астра Вєєр. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 38 39 40 ... 79
Перейти на сторінку:
Розділ 28

Максим

- І це все на нього? Він що, у норі просидів до зустрічі з Діаною?

Я переглядаю відомості на колишнього хлопця моєї фіктивної нареченої.

- В останній рік же, ось... - детектив тицяє пальцем по тексту. - Розгулявся хлопець. Змінив дві роботи. Квартиру взяв у кредит. І в пресі був помічений, як новий коханець актриси театру.

- Ти подумай. Наче супермен, а не очкастий гоблін.

Начебто нічого мені ще він не зробив, але бісить все, що з ним пов'язано. І я не відмовився б набити його замість груші в спортзалі.

- В акаунті тієї актриси вже змінився коханець. Скоріше за все отримав відставку.

- Вільний і голодний, хочеш сказати? - усміхаюся я.

- Ну, поки точно невідомо, будемо ще спостерігати, - детектив не ловить мій жарт, збираючи папери у кейс. - Спробуємо ще копнути, але навряд чи вийдемо на серйозні зачіпки.

Під "зачіпками" я назвав для детектива події, які колишній Діани побоїться для розголосу. Про всяк випадок хотів притримати на нього компромат. Але якщо вже Стас чистий, то сподіваюся, він просто зникне з мого горизонту і, на термін угоди, з життя Діани.

Виходжу провести інформатора до вихода з приймальні. І на тобі картина!

Помічниця сидить на столі, розмахуючи у повітрі ногами. Поруч стоїть довготелесий хлопець у смугастій краватці. Він про щось розповідає, мабуть, смішне, бо вона заливисто сміється.

Здуріти можна.

Третього нареченого Діани я просто не витримаю!

- Ти звідки тут узявся? - нападаю на зблідлого хлопця.

- Я е-е-е... зайшов випадково, у справі, не звільняйте, будь ласка.

Ясності нуль після його бурмотіння. Хлопець голову у плечі втягнув і прикинувся страусом.

Зате помічниця не здригнулася. Ну звісно, їй не звикати, водити до мене під ніс своїх хлопців. Для них сидіти на столі, для них щиро сміятися. А для мене - шипіти крізь зуби лише є в асортименті у Діани.

- Тимур тут працює. Максиме Юрійовичу, ви хіба не знали? - помічниця вибігає перед тремтячим хлопцем і закриває собою.

Мене б вона акулам згодувала, а дружків своїх готова захищати.

- Вже не працює, - кидаю через плече і входжу в свій кабінет.

Рахую до трьох. Не дорахував.

На "два" влітає до мене блондиниста фурія.

- Я що, не маю права з колегами спілкуватися? Тим мій друг, він один підтримував мене під час стажування. Не будь тираном! Скасуй наказ!

- Він погано роботу виконував. Тупим не місце в нашій корпорації, - стою на своєму.

Мені взагалі фіолетово на довготелесого. Простіше звільнити, ніж і його перевіряти.

- Ти його навіть не згадав! - верещить Діана. - У тебе зовсім немає душі? Тим тільки кредит взяв, щоб машину купити. Не можна звільняти людей, тому що твій настрій у дупі.

- А водити своїх дружків можна?

Підходжу і натикаюся на палахкотливі гнівом очі, що пронизують мене сапфіровим кольором. Діана часто дихає від обурення, від цього її груди під блузкою здіймаються. І на світлій шкірі шиї пульсує маленька вена, до якої доторкнутися хочеться.

- Ти не повинен все забороняти, - дівчина вимовляє уперто, закушуючи нижню губу.

- Тоді і ти мені не все забороняй…

Не витримую і накидаюся на її губи з поцілунком. Від несподіванки Діана охає, а я ловлю на вдиху весь її протест. Притискаю до себе і завожуся ще більше, коли вона піддається.

Здається, вона зводить мене спеціально з розуму. Ненавидить. Провокує. Роздратування тільки зростає, як і тяга до норовливої помічниці.

Але її ця... заборона на інтим. Доконає мене! Хоча б раз мені треба переспати з нею, тоді і перестану так біситися. Інші засоби пробував - не допомогло.

- Ти знову накидаєшся? Зовсім озвірів?

Сама мене за шию хапала під час поцілунку, але хто тепер винен? Угу, не тицяємо пальцями.

- Він до тебе залицявся? - гарчу і киваю на двері, за якими сидить непорозуміння у смугастій краватці.

- Кажу ж тобі, ні. Тимур дуже розумний, з категорії “вічний ботан". І йому, як і мені, у вашому Дієвському тераріумі немає з ким спілкуватися. А ти з ним так суворо, а він же... - починає схлипувати.

Цього мені тільки не вистачало.

- Якщо чекаєш, що я тебе більше не поцілую, то даремно.

Перебиваю Діану з іншого приводу, вона відразу спалахує густим рум'янцем. Не заважаю їй думати, чим мене надійніше прибити, і виходжу за двері.

Після поцілунку полегшення не прийшло, а в самій голодній частині тіла на Діану, взагалі страйк. Зате тепер є розуміння, що я не псих. Я той, кого дражнять подарунком, а відкривати забороняють. Кожен, мати його, день. А я хочу хоч раз відкрити "подарунок" і спробувати.

- І? Чого чекаєш? - звертаюся до дружка своєї шкідливої нареченої, він так і підпирає стіну, на тому ж самому місці.

- Не знаю, - хлопець сумно знизує плечима. - У свій відділ не можу повернутися, ви ж звільнили.

- Тим, або як там тебе. Чим ти слухаєш? - хлопець здригається від мого суворого тону. - Тебе не звільнили, а перевели. Поки будеш моїм другим помічником, потім ще щось придумаємо. Дійшло?

- Правда, чи що? - він уточнює напівшепотом з палаючими надією очима.

- Я на веселого боса схожий?

- Ні-і, на найкращого!

Повертаюся йти до себе і бачу у дверях Діану. Більше не злиться. Здивовано дивиться на мене, не як на ворога. Ховає посмішку і шепоче «Дякую».

Можливо, я поквапився на емоціях з рішенням, спочатку звільнити її друга, потім підвищити. Але нехай краще буде перед очима, і мені в команді стане в нагоді співробітник, який завжди нас підстрахує.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 38 39 40 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречена для боса, Астра Вєєр», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречена для боса, Астра Вєєр"