Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Темний ліс 📚 - Українською

Читати книгу - "Темний ліс"

890
1
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Темний ліс" автора Лю Цисінь. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 38 39 40 ... 177
Перейти на сторінку:
чистого аркуша, який лежав перед ним, Ло Цзі запитав:

— Пане Голово, ви ніколи не бачили сну, подібного до яви?

— Про щось конкретне?

— Наприклад, вам не снилося, що ви живете в певному ідеальному місці?

Гаранін змусив себе криво усміхнутися й похитав головою:

— Я тільки вчора прилетів із Лондона й цілу дорогу працював. Поспав усього дві години й знову до роботи. Коли закінчаться заплановані на сьогодні зустрічі в РОЗ, знову сяду в літак і нічним рейсом полечу до Токіо… І так увесь час. Удома я буваю від сили три місяці на рік, то який сенс мені просто мріяти про ідеальне місце?

— А я маю багато ідей, снів і марень щодо таких місць і обрав найкраще, — вів далі Ло Цзі, малюючи на аркуші. — Малюнок олівцем, але в уяві зможете додати кольорів: дивіться, тут кілька засніжених піків, дуже крутих, зі стрімкими скелями й урвищами, вони гордо випросталися, немов мечі богів чи бивні самої Землі, й вилискують чистим сріблом на тлі блакитного неба. Аж подих перехоп лює, чи не так?

— Так, — Гаранін дуже серйозно розглядав малюнок. — Місце має бути дуже холодним.

— Помиляєтеся! Долина лежить значно нижче рівня вічної мерзлоти, клімат там радше субтропічний, це важливо! Біля самого підніжжя — широке гірське озеро з неймовірно чистою, кришталевою водою барви небесної блакиті, навіть насиченішої, ніж в очах вашої дружини…

— У моєї дружини чорні очі.

— Гаразд, нехай вода в озері буде такого глибокого синього кольору, що здаватиметься чорною, так навіть ліпше. По берегах озера шумить густий ліс, далі розстеляються широкі луки… І пам'ятайте: там одночасно має бути й те, й інше, а не лише щось одне! Отже, підсумовуємо: гори, озеро, ліси й луки. І все це в первісному вигляді, щоб ані сліду людини довкола, щоб можна було уявити, ніби людей ніколи й не існувало на цій планеті. Ось тут, на галявині біля озера, слід збудувати дім. Він не має бути величезним, але устаткувати його необхідно найсучаснішим побутовим приладдям. Стиль — класичний чи модерновий — залишаю на ваш розсуд, проте в будь-якому разі він повинен гармоніювати з навколишніми краєвидами. Також слід передбачити деякі блага цивілізації: басейн, фонтани тощо, аби власник міг вести безтурботне, комфортне життя аристократа.

— Хто буде власником?

— Я.

— І що ви там робитимете?

— Віка доживатиму.

Ло Цзі чекав на неприязний коментар, але Гаранін лише сухо кивнув і мовив:

— Після розгляду й затвердження плану відповідною комісією ми негайно почнемо будівництво.

— І що, ні ви, ні ваша комісія навіть не запитаєте про мотиви цієї забаганки?

Гаранін знизав плечима:

— Комісія може вимагати звіт від Оберненого лише у двох випадках: перевищення розумної межі витрат на задоволення окремого прохання чи гіпотетична можливість заподіяння шкоди людському життю. Запитання з приводу будь-яких інших підстав порушують дух і початковий задум проекту «Обернені до стіни». Щиро кажучи, Тейлор, Рей Діас і Гайнс розчарували мене. Слухаючи їхні стратегічні міркування впродовж усього двох днів, будь-хто зможе впевнено заявити, що вони змусили нас замислитися. Ваша поведінка збиває з пантелику, але саме це і має робити Обернений.

— Ви гадаєте, місце описане мною, реально існує?

Гаранін посміхнувся, підморгнув і зробив жест, який, певне означав «о'кей»:

— Земля велика, на ній має бути місце, схоже на описане вами. Мені навіть здається, що я бачив дещо подібне на власні очі.

— Ось і чудово. І пам'ятайте, що від мого аристократичного спокійного життя залежить успіх проекту.

Гаранін кивнув на знак розуміння.

— І ще одне: коли ви знайдете придатне місце, не кажіть мені, де саме воно знаходиться.

Ні, зовсім не має значення, де це буде! Щойно я дізнаюся його точні координати, весь світ стиснеться в мапу. Якщо я нічого не знатиму, моїми володіннями буде цілий величезний світ.

Гаранін знову кивнув, цього разу з дуже задоволеним виглядом:

— Докторе Ло, ви ще раз продемонстрували риси, якими, на мою думку, мають володіти Обернені: ваш проект потребує найменшого фінансування порівняно з іншими. Принаймні поки що.

— Якщо це настільки проблематично, то я буду ощадливим у витратах.

— Тоді ви станете улюбленцем і в моїх наступників. Фінанси завжди були складним питанням, а нині — що й казати… Пізніше спеціальний департамент може зажадати додаткових пояснень стосовно вашого запиту. Я думаю, вони здебільшого стосуватимуться облаштування будинку.

— Точно, щодо будинку. Я ледь не забув невеличку, але дуже принципову деталь.

— Лише скажіть.

Ло Цзі повторив гаранінську посмішку й підморгнув так само, як він.

— У будинку має бути комин.

* * *

Після поховання батька Чжан Бейхай і У Юе ще раз навідалися до сухого доку, де були остаточно згорнені роботи з будівництва найновішого авіаносця «Тан». Іскри від електрозварювання більше не розквітали на металевому корпусі гіганта, й під полуденним сонцем він здавався майном небіжчика, навіюючи думки про невблаганність часу.

— Він уже мертвий, — уголос подумав Чжан Бейхай.

— Твій батько був одним із найрозумніших і найавторитетніших адміралів флоту. Якби він досі був з нами, все мало б не такий гнітючий вигляд, — відповів У Юе.

— Твоя зневіра базується на суто раціональному типі мислення, принаймні ти можеш логічно обґрунтувати собі самому власні умовиводи. Я не думаю, що хтось зможе насправді знайти для тебе слова, що вселяють надію. У Юе, я тут не для того, щоб вибачатися, — знаю, що ти не гніваєшся за мою доповідь.

— Бейхаю, насправді я хотів тобі подякувати: ти звільнив мене з клітки.

— Повернення у флот для тебе — найкращий варіант. Там ти будеш на своєму місці.

— Я подав рапорт на звільнення з флоту, — У Юе повільно похитав головою. — Що мені там робити? Поточні плани замовлень на будівництво есмінців і фрегатів скасовані. Вакантних посад на кораблях, які досі в строю, знайти неможливо. Сидіти на березі, в штабі? Боже збав. До того ж я поганий солдат. Солдат, який прагне брати участь лише в переможних війнах, не придатний для військової служби.

— Ми не знаємо, що на нас чекає, — перемога чи поразка.

— Однак ти віриш у нашу перемогу, Бейхаю. Насправді я до ревнощів заздрю тобі: ти маєш стрижень. На сьогодні такі віра й переконаність — ледь не диво. Це найвище щастя для військового, й ти справжній гідний

1 ... 38 39 40 ... 177
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Темний ліс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (1) до книги "Темний ліс"
Nazar Бандіт
Nazar Бандіт 25 грудня 2023 21:57

Цікава та динамічна книга, це фактично моє знайомство з жанром наукової фантастики і я не розчарований, концепція "Темного лісу" цікава та моторошна одночасно.. Всесвіт великий і живий але краще цього не знати)

Книга 9/10