Читати книгу - "На мені та в мені, Анастасія Бойд"

- Так, вибачте.

Я вискочила з кабінету, намагаючись струсити з себе цю ганьбу і подив. Так, подив. Чому шеф не насварив мене, не занервував, і чому наодинці він звертався до мене за зменшувальною формою імені? Як завжди, я надавала значення дрібницям. Це не важливо. Просто, Ів виявився не таким вже монстром. От і все.

Я завела будильник за півтори години, щоб принести Морелю другу порцію чаю, не спізнившись. У залі було порожньо, крім відвідувача, якого ще хвилин двадцять тому обслужила Марі. Я підійшла до стійки, і день продовжився у колишньому руслі.