Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Зліпи мені щастя, Валерія Серпень 📚 - Українською

Читати книгу - "Зліпи мені щастя, Валерія Серпень"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Зліпи мені щастя" автора Валерія Серпень. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 11
Перейти на сторінку:

Прокинувшись вранці, солодко потягуюсь в ліжку. Прислухаюся до звуків за стіною. Тиша.

Підводжуся з ліжка і перш, ніж йти чистити зуби, збираю свої нечисленні пожитки, запаковую їх в два пакети і тільки тоді виходжу з кімнати. Олег щось шарудить на кухні, гепає дверцятами холодильника. Шкода його теж, він же до самостійного життя зовсім не готовий. Може ще й сніданок зараз готує для мене, вмовлятиме залишитись.

Тихенько крадуся до ванної кімнати і швидко проводжу свій ранковий водний ритуал. Вмиваюся, чищу зуби, заплітаю волосся. Переношу свої пакети до дверей і зазираю на кухню. 

Здається мені, не гарно якось так, йти не попрощавшись. Все ж вісім років разом.

Чую його розмову телефоном.

— Так, мамо. Ми розбіглися, — дратівливо гучно шепоче в слухавку, — Вона мене давно вже дратує. Нічого нормально зробити не може, все через ср*ку. Я й так довго її терпів.

А ні, здалося. Нормально. Виявляється всі вісім років він терпів мене, а я собі намріяла… Дурепа. Думала, вмовлятиме мене залишитись. Навіть неприємно так шкрябнула його фраза по самому серцю.

— Бувай, Олеже. — гукаю вже в дверях. — Щасти тобі.

Він лише повернув голову, навіть телефон від вуха не відтулив, кивнув головою і повернувся до своїх справ. 

— Ключі залиш, — гукає з кухні, — Щоб не надумала повертатися!

Кладу ключі на комод, оглядаю швидко квартиру. Ні, не надумаю я сюди вертатись. Нізащо.

1 ... 3 4 5 ... 11
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зліпи мені щастя, Валерія Серпень», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Зліпи мені щастя, Валерія Серпень"