Читати книгу - "Камо грядеші, Нагорняк Володимир"

Змінити та сформувати справжню українську Державу зможуть «українські низи», бо вони історично-менталітетно українські. Українське Відродження можливе тільки на первинно-соціальній та історично-менталітетній, котра завжди об’єднувальна, українській правоснові. Камуфляжність продукування «верховної» боротьби зі вторинними наслідками, а не з дійсними – уже  зведеними в чиновницько-бюрокративні системи – першопричинами «українських бід» належного результату не дадуть. Корпоративно-шкурні інтереси окремих партій чи угрупувань (читайте: політичних єдиномислій, що не об’єднуються та неспроможні до співпраці на співрозвиток з ціленаправленими інакомисліями) завжди переважатимуть загальнонародні інтереси. «Українські верхи» і надалі продукуватимуть свої помилки, котрі випливають з партійних єдиномислій; а «українські низи» героїчно та в злиднях долатимуть ці безкінечні помилки.

Українську владу представляють, у своїй більшості, високопрофесійні, високоосвічені та талановиті – світового рівня!!! – особистості. Але це безталанна влада. Безталанна, бо це влада в собі і для себе. Безталанна – через відсутність національних праоснов; безталанна — через власну зацикленість на партійних єдиномисліях;безталанна – через власну неспроможнісить підтримувати, підсилювати та використовувати безмежні таланти українських особистостей на благо України. Вчитуюся в «Післявоєнну доктрину» А.Даллеса: «В управлінні державою ми створимо хаос та безладдя. Непомітно, але активно та постійно, будемо сприяти самодурству чиновників. Без— принциповість, бюрократичність та волокиту возведемо в доброчинність…» Хай не стовідсотково, але відповідність української державної влади цим, ворожим Україні, словам, вибачаються, беззаперечна.

Вироблення глибинно-об’єднувальної  української – а відтак, і світової! – ідеї можливе тільки на засадах пріоритетів окремої первинно-творчої менталітетної особистості над будь-якими груповими (партії, блоки, єпархії, рухи, спілки і т.д.) єдиномисліями. Тільки співробітництво суспільно-соціальних історично-менталітетних первинно-творчих різностей на спільну основоположну мету – філософія ціленаправленого інакомислія – дасть можливість створити справжньо-демократичну українську Державу. Всі інші намагання, як красномовно показує українське сьогодення, це бажання чи декларації, що мертвонароджені, бо не мають під собою історично-національного грунту.

Ціле направлене на загальноукраїнське благо первинно-творче інакомисліє кожного здатне створити такий інститут влади, при якому найголовнішим пріоритетом стане оригінальне саморозкриття кожної індивідуальності та використання державою цього саморозкриття на благо України. Наскільки держава спроможна буде сприяти втіленню в життя цих саморозкриттів, настільки прогресуватиме країна. Такий – на менталітетно-молекулярному рівні! – розвиток суспільства нівелює будь-які партійні протиріччя – вони стануть другорядними. На авансцену життя вийде Людина з пропозиціями власних оригінальних зусиль на всенародне благо. Ця Людина шукатиме під свої пропозиції соратників-опонентів,  об’єднання матимуть не характер партійно-обезличеного «одобрям-са» чи вторинно-виконавчих бездумних функціонерів. Це будуть об’єднання прогресивно думаючих первинно-творчих особистостей, котрі цікаві один одному, насамперед, тим, що відрізняє їх у ціленаправленній співпраці на благо суспільства, на пошуки загальнонародної Істини. Чим не прообраз майбутніх органів місцевого самоврядування?!

Трактат "Камо грядеші" в подальшому покаже особливості розвитку – з позицій історичного українського менталітету та філософії ціленаправленого інакомислія основних галузей народного господарства.