Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Тіні минулого, Льюїс Бенте 📚 - Українською

Читати книгу - "Тіні минулого, Льюїс Бенте"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Тіні минулого" автора Льюїс Бенте. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 13
Перейти на сторінку:

 

Повернувшись додому, Соня застала Олега на кухні. Він був одягнений у свіжу сорочку, виблискуючи ідеальним виглядом, але це тепер здавалося їй фальшивим.

— Ти вдома? Як справи у твоєї мами? — він посміхнувся, ніби нічого не сталося.

Соня мовчки дістала зі своєї сумки фотографії, які їй дав детектив, і кинула їх перед Олегом на стіл.

— Поясни це, — сказала вона холодно.

Олег подивився на фото, і його обличчя миттєво змінилося. Він був явно шокований, але спробував залишатися спокійним.

— Де ти це взяла?

— Не важливо. Головне — що це? Чому ти проводиш час із моєю сестрою, тримаючи її за руки і цілуєш?

— Це не те, що ти думаєш, — Олег спробував торкнутися її руки, але Соня відсторонилася.

— Ти цілуєш мою сестру. Як це можна ще зрозуміти?

— Це… ми просто намагалися знайти спосіб вирішити одну проблему. Дана засмутилася через щось, і я намагався її заспокоїти.

— Ти думаєш, я настільки наївна? — Соня підняла голос, і її очі наповнилися сльозами. — Ти знав, що ми всі пов’язані? Ти знав, ким вона є для мене, і все одно…

— Я не хотів, щоб це зайшло так далеко, — зізнався Олег, опускаючи голову.

Соня засміялася. Це був гіркий, саркастичний сміх.

— Зайшло так далеко? Ти не хотів, але все одно обрав зраду?

Олег намагався щось сказати, але Соня підняла руку, змусивши його замовкнути.

— Я більше не хочу тебе бачити. Забирай свої речі і йди.

— Соню, дай мені пояснити…

— Ні, — її голос був крижаним. — Ми закінчили.

Вона розвернулася і вийшла, залишивши Олега стояти біля столу з фотографіями, які говорили гірку правду.

 

РОЗДІЛ 6

Соня провела ніч одна, намагаючись заспокоїтися. Але її думки постійно поверталися до Дані. Що вона скаже їй? Чи взагалі варто говорити?

На світанку Соня взяла телефон і написала сестрі коротке повідомлення:

“Мені потрібно поговорити. Це важливо. Зустрінемося в парку о 9:00.”

Дана відповіла через кілька хвилин:

“Добре. Буду там.”

Соня приїхала в парк раніше. Вона сиділа на лавці, обмірковуючи, як почати цю розмову. Але коли вона побачила Дану, яка йшла до неї, з її обличчя миттєво зникли всі сумніви.

— Сядь, — коротко сказала Соня, коли Дана підійшла.

Сестра сіла, виглядаючи розгубленою.

— Що сталося?

Соня дістала фотографії і простягнула їх Дані.

— Ти маєш це пояснити.

Дана глянула на знімки, і її обличчя зблідло.

— Це не те, що ти думаєш, — прошепотіла вона.

— Тільки не починай із цього, — Соня стиснула кулаки. — Просто скажи правду. Ви з Олегом разом?

Дана довго мовчала, перш ніж нарешті зізнатися:

— Так. Ми були разом ще до того, як він познайомився з тобою.

Соня завмерла.

— Що?

— Ми зустрічалися кілька місяців. Але тоді з’явилася ти. Він вибрав тебе, і я подумала, що зможу змиритися. Але це виявилося складніше, ніж я думала.

— Складніше? Ти зруйнувала моє життя, Дано! І навіть зараз ти не відчуваєш провини?

Дана намагалася щось сказати, але Соня більше не могла це слухати.

— Ми більше не сестри, — сказала вона, підводячись. — Ти для мене ніхто.

Соня пішла, залишивши Дану сидіти на лавці з розбитим обличчям і фотографіями, які тепер

РОЗДІЛ 7

 

Соня йшла вулицею, не відчуваючи ані холоду, ані вітру, що здіймався разом із листям під її ногами. Її думки змішалися у хаосі — образи, звинувачення, спогади, біль. Її життя було зруйноване двома найближчими людьми, яких вона тепер навіть не знала, як називати: брат і сестра чи зрадник і змовниця?

Вона зупинилася перед кав’ярнею, у яку часто заходила раніше з Олегом. Її погляд вихопив пару всередині — закоханих, які трималися за руки й сміялися, як колись вона з ним. Соня відчула, як гіркий клубок образи підступає до горла.

“Я повинна щось із цим зробити”, — подумала вона. Відчути себе жертвою вона не мала наміру.

Повернувшись додому, Соня зачинилася в кімнаті. Її руки нервово перебирали папери, які залишив їй детектив. Увагу привернув документ із назвами компаній, знайомими назвами. “Олег-Інвест”, “Дана Груп”… Ці назви лунали на їхніх сімейних вечерях. Але тепер кожне слово звучало, як підказка.

“Це більше, ніж зрада”, — подумала Соня. Вона дістала телефон і набрала номер детектива.

— Ви казали, що маєте більше інформації, — почала вона, як тільки почула його голос.

— Так, але я не впевнений, що вам це сподобається.

— Уже нічого не сподобається. Кажіть усе, що знаєте.

— Добре. Я з’ясував, що і Олег, і Дана пов’язані не лише особисто, а й фінансово. Їхні компанії ведуть спільні проєкти вже кілька років, але це приховано за мережею підставних фірм. Останнім часом вони готують злиття активів.

Соня відчула, як її серце стискається.

— Що це означає?

— Це означає, що їхній інтерес до вас може бути не тільки особистим, а й стратегічним. Ваша сім’я володіє значними активами, і, як спадкоємиця, ви — ключова фігура.

Соня замовкла. Її життя вже було схоже на хаос, але тепер здавалося, що вона опинилася в центрі складної гри, яку вела її власна “сім’я”.

— Що мені робити? — нарешті запитала вона.

— Зібрати більше доказів. У мене є контакт, який може вам допомогти. Людина всередині їхньої компанії.

РОЗДІЛ 8

Наступного дня Соня зустрілася з детективом у маленькому офісі на околиці міста. Він ввів її у справу.

 

— Це Дмитро. Раніше він працював у безпеці компанії Олега. Але коли дізнався про їхні махінації, вирішив вийти зі справи.

Чоловік, який сидів навпроти неї, виглядав стомленим, ніби постійно оглядався через плече.

— Чим я можу допомогти? — запитала Соня, намагаючись приховати тремтіння в голосі.

1 ... 3 4 5 ... 13
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тіні минулого, Льюїс Бенте», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тіні минулого, Льюїс Бенте"