Читати книгу - "Незабутнє минуле , Victoria Chukhriy"

Тим часом Джейсон стояв у залі, спостерігаючи за ними з далеку. Його друг, продюсер, який зараз розмовляв із Еллісон, був занадто близьким до неї. Це знову викликало у Джейсона хвилю ревнощів. Він був упевнений, що вже втратив її, але тепер ця думка різала його ще глибше.

З кожною секундою він усе більше відчував, що не може просто так відпустити її. Це було не лише питання минулого, а й теперішнього. Вона була тією, хто мав бути поруч із ним, і він не дозволить, щоб хтось інший зайняв його місце.

Джейсон вирушив до тераси. Він уже не думав про наслідки, його переповнювали емоції, і він не міг більше тримати себе в руках. Він знав, що його друг залицяється до Еллісон, але це його більше не зупиняло. Він мусив сказати їй те, що відчував усі ці роки.

Коли він вийшов на терасу, їхні погляди зустрілися. Еллісон миттєво відчула хвилю напруги, коли побачила його. Продюсер щось говорив, але вона вже не чула його слів. Усе її тіло напружилося, коли Джейсон підходив ближче.

— Нам треба поговорити, — сказав Джейсон, не звертаючи уваги на продюсера.

Продюсер спантеличено поглянув на нього, але Джейсон не дав йому можливості втрутитися.

— Еллісон, нам треба поговорити, — повторив він, цього разу м’якше, майже благально.

Еллісон на мить замовкла, зібрала всю свою силу й зусилля, щоб не піддатися цим емоціям, які знову вирували всередині. Вона поглянула на продюсера, який збентежено дивився то на неї, то на Джейсона.

— Нам нема про що говорити, Джейсон, — сказала вона холодно, намагаючись залишитися сильною. — Я вже сказала все, що мала.

— Ні, є, — наполягав Джейсон. — Ти повинна знати правду.

Еллісон напружено стиснула пальці, намагаючись контролювати емоції. Вона не хотіла знову проходити через цей біль, не хотіла чути жодних “правд” від нього. Продюсер, відчуваючи напругу в повітрі, крокнув уперед.

— Джейсон, можливо, зараз не найкращий момент для розмов, — спробував втрутитися він, намагаючись зберегти ситуацію під контролем.

Джейсон не відвів погляду від Еллісон. Він знав, що ризикує, але відступати більше не міг.

— Вибач, але це між нами, — відповів Джейсон, намагаючись стримати себе, щоб не зірватися. — Дай нам трохи часу.

Продюсер вагався, дивлячись на Еллісон. Її обличчя було холодним і непроникним, але він помітив легке тремтіння в її руках. Він не хотів залишати її з Джейсоном, але відчував, що це не його справа втручатися.

— Гаразд, — коротко сказав продюсер, — я дам вам кілька хвилин.

Він кивнув Еллісон і зник у залі, залишивши їх наодинці. Між ними повисла незручна тиша, яка тільки підсилювала напругу. Еллісон дивилася на Джейсона з відчуженістю, тримаючи емоції на відстані. Вона не дозволить йому знову взяти контроль над її почуттями.

— Що ти хочеш сказати? — нарешті промовила вона, злегка схрестивши руки на грудях. Її голос був спокійний, але холодний.

Джейсон намагався зібрати думки. Він знав, що за ці кілька хвилин йому потрібно сказати все, що накопичилося за ці роки.

— Я знаю, що зробив багато помилок, — почав він, — і я не очікую, що ти одразу мене пробачиш. Але ти повинна знати, що я ніколи не забув тебе. Жодного дня.

Еллісон скептично підняла брови, намагаючись не видати, як ці слова вдарили по її серцю.

— Ти одружився, Джейсон, — сказала вона, намагаючись залишитися холодною. — Здається, ти добре забув мене. Навіть занадто швидко.

— Ні, це не так, — заперечив він, його голос став більш емоційним. — Я думав, що зможу забути тебе, думав, що це все в минулому. Але я був нещасливий з нею від самого початку. Вона ніколи не була тобою.

Ці слова вдарили по ній. Еллісон стиснула губи, намагаючись не показати, як глибоко зачепили її його зізнання. Їй хотілося відповісти жорстко, але її голос затремтів.

— Це не змінює того, що ти зробив, — відповіла вона, трохи відвернувшись від нього. — Ти пішов. Ти обрав іншу, і цього не можна виправити.

Джейсон зробив крок ближче, опустивши голос до майже шепоту.

— Я був дурнем, Еллісон. Я думав, що зможу жити без тебе. Але я не можу. І ти це знаєш. Я знаю, що і ти досі це відчуваєш.

Еллісон різко повернулася до нього, її очі горіли гнівом.

— Ти не знаєш, що я відчуваю! — вирвалося в неї. — Ти думаєш, що можеш просто повернутися і сказати кілька слів, і все стане на свої місця? Ти залишив мене! Ти розтоптав усе, що було між нами, і ти думаєш, що я просто пробачу?

Джейсон мовчав, дивлячись на неї. Він знав, що заслуговує на ці слова, знав, що біль, який він їй завдав, не зникне так просто.

— Я не очікую, що ти пробачиш мене зараз, — сказав він м’яко. — Але я хочу, щоб ти дала мені шанс довести, що я змінився. Що це більше не той Джейсон, який зробив ці помилки. Ми обидва заслужили другий шанс.

Еллісон мовчки дивилася на нього, її дихання стало частішим. Її серце билося, наче скажене, але вона знала, що не може просто так впустити його назад у своє життя.

— Я більше не та, кого ти колись знав, — нарешті сказала вона тихо. — Можливо, ти змінився, але і я змінилася. І я не знаю, чи є ще місце для тебе в моєму житті.

Джейсон підійшов ще ближче, і тепер між ними було лише кілька сантиметрів.

— Ти ніколи не дозволиш собі дізнатися, якщо не спробуєш, — прошепотів він, його погляд був прикований до її очей. — Дай мені цей шанс.

Еллісон відчула, як її серце знову завмирає від його слів, але вона знала, що не може дати емоціям взяти верх.