Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » П'ять днів на небесному трамваї, Леонід Барсуковський 📚 - Українською

Читати книгу - "П'ять днів на небесному трамваї, Леонід Барсуковський"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "П'ять днів на небесному трамваї" автора Леонід Барсуковський. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:
Частина 4. День четвертий — зрозуміти себе

Четвертий день почався незвично тихо. Ельдорадо прокинувся у трамваї, відчуваючи, що щось змінилося. Кожен день подорожі був викликом, але цього разу в повітрі витала якась особлива напруга. Вагон, наповнений різними пасажирами, здавався пустішим, ніж зазвичай.

— Де всі? — тихо запитав Ельдорадо, оглядаючи сидіння.

— Вони ще тут, — раптом пролунала відповідь Селести. Вона сиділа неподалік, її погляд був незвично серйозним. — Але сьогодні не про них. Сьогодні — лише про тебе.

Ельдорадо нахмурився, відчуваючи, що ці слова приховують більше, ніж здається на перший погляд.

— Що ти маєш на увазі?

— Твій шлях, Ельдорадо. Він залежить не лише від рішень, які ти приймаєш, а й від того, ким ти є. Четвертий день — це день пізнання себе. Ти готовий?

— Готовий, — твердо відповів він, хоча в душі відчував тривогу.

Трамвай зупинився, але цього разу двері не відчинилися. Натомість весь вагон почав змінюватися. Стіни стали прозорими, відкриваючи перед Ельдорадо нескінченний простір, у якому плуталися образи — фрагменти його минулого, спогади й мрії.

Ельдорадо побачив себе дитиною, що сидить під деревом у дворі свого дому. Він дивився в небо, повне хмар, і уявляв далекі світи, які чекають на нього. Потім перед ним виникли образи його юності: моменти радості, розчарування, кохання та втрат. Але кожен із цих фрагментів здавався відчуженим, наче належав комусь іншому.

— Це твоє життя, — промовила Селеста. Вона стояла поруч, хоч і не відчувалося, що вона дійсно тут. — Але ти бачиш його не так, як є.

— Що ти хочеш сказати? — запитав він, дивлячись на зникаючі образи.

— Ти дивишся на себе через призму чужих очікувань. А тепер, — її голос став тихішим, — подивися без цієї призми.

Навколо нього простір змінився знову. Він опинився у своєму старому будинку. У вітальні за столом сидів його батько, читаючи газету, а мати розкладала на стіл чай. Ця картина була настільки знайомою, що серце Ельдорадо защемило.

— Ми завжди вірили в тебе, — раптом сказав батько, не відриваючи погляду від газети.

— Але ти завжди хотів більшого, — додала мати, дивлячись йому прямо в очі.

Ельдорадо не розумів, як вони могли тут бути. Це були лише спогади, але вони розмовляли з ним, наче були живими.

— Ти пішов, бо хотів знайти відповіді, — продовжував батько. — Але чи знайшов ти себе?

Слова різонули, як ніж. Чи справді він шукав відповіді, чи намагався втекти від чогось?

Дім зник, і тепер він стояв на березі величезного океану. Його хвилі були спокійними, але вода здавалася незвично темною. На горизонті він побачив човен, що дрейфував. У ньому сидів чоловік, який виглядав до болю знайомим.

— Ти хто? — запитав Ельдорадо, підійшовши ближче.

Чоловік підняв голову, і він зрозумів, що дивиться у свої власні очі.

— Я — ти, — відповів той. — Але той ти, який боїться.

— Бояться чого?

— Знати правду.

Ельдорадо мовчав. Його відображення з човна продовжило:

— Увесь цей час ти гнався за чимось великим. Але чи замислювався ти, що насправді шукаєш?

— Я шукаю… — він замислився. — Справжнє значення.

— І як ти думаєш, що це значення?

Ельдорадо не відповів. Він зрозумів, що це запитання не для відповіді, а для пошуку.

Човен і океан розчинилися, і він знову опинився у вагоні трамвая. Тепер він був не сам: усі пасажири повернулися, але вони мовчали, лише дивилися на нього.

— Ти почав розуміти, — мовила Селеста, яка з’явилася на іншому кінці вагону. — Розуміння себе — це не пункт призначення, а подорож.

Ельдорадо мовчки сів на своє місце. У серці з’явилося нове відчуття — не повне спокою, але сповнене готовності до наступного виклику.

Четвертий день закінчився, але він знав: найважливіше ще попереду.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «П'ять днів на небесному трамваї, Леонід Барсуковський», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «П'ять днів на небесному трамваї, Леонід Барсуковський» жанру - 💙 Фантастика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "П'ять днів на небесному трамваї, Леонід Барсуковський"