Читати книгу - "Тіні забутих сторінок , Олександра Гаріс "

Веліна розгублено оглядала кімнату, яку тепер заповнювала темна енергія, що пульсувала з кожним подихом. Вона відчула, як її серце б’ється в такт з цією дивною силою, що ніби затягувала її у цей непояснимий світ. Вона опустила погляд на книгу в своїх руках – важку і холодну. Її сторінки тремтіли, і навіть це відчуття було болісним.

Ця книга... ця чортова книга! – шепотіла вона. – Всі ці проблеми через неї!

Еліас стояв поруч, його постать виглядала менш матеріальною, наче він вже не був частиною цієї реальності, а більше – її спогадом. Він мав вигляд, якого ще вчора вона не могла навіть уявити. І тепер це все не мало жодного сенсу.

– Ти хочеш позбутися книги? – запитав він, бачучи, як Веліна стискає її до себе. Його голос звучав зневірено.

– Що я можу з нею зробити?– Веліна гнівно кинула. – Ти все зіпсував! Я просто хотіла заспокоїтися, а тепер ми у цій чортовій пастці, і всі мої спроби – це тільки ще більше проблем. Що якщо все це – пастка для мене?

Еліас був певен, що її дії були помилкою, але не міг переконати її по-іншому.

– Не можна просто позбутися книги, вона не дозволить... Ти не розумієш...– його слова були ледве чутні, але Веліна вже не слухала. Вона підняла книгу вище і глянула на її корінець.

Він розсипався в руках, наче старий папір, що ось-ось буде знищено. Веліна стиснула книгу з усієї сили, намагаючись розірвати її, викинути на вулицю, куди завгодно.

– Досить! Все це закінчиться! – вона голосно прокричала, намагаючись змусити себе повірити, що може просто позбутися цієї жахливої реальності.

Але в той момент щось трапилось. Книга почала пульсувати в її руках. Темні очі Еліаса поглинули її погляд, він наблизився до неї і сказав:

– Не роби цього. Якщо ти розірвеш книгу, ми не зможемо повернутися назад. Це набагато складніше, ніж ти думаєш. Ти не розумієш, що на тебе чекає.– Та мені байдуже, розумієш? – Веліна була вже на межі. Її руки тремтіли, а серце билося в грудях так, що здавалося, ось-ось вирветься. – Еліасе, я не хочу мати нічого спільного ані з тобою, ані з цією книгою. Єдиний мій шанс позбутися вас – це спалити її до біса, і я це зроблю!

Еліас знову зробив кілька кроків до неї, його очі були згорьовані, а голос – сповнений розпачу.

– Еві, ні! – вигукнув він. – Ти не розумієш, що я тобі кажу? Якщо ти її спалиш, то зробиш ще гірше, ніж зараз.

Веліна застигла, її очі затуманились від злості, вона стиснула книгу міцніше.

– Мені все одно, – відповіла вона, її голос був різким і холодним. – Гірше ніж зараз вже не буде.

Еліас відсахнувся, і в його темних очах пробіг вираз справжнього страху. Він підняв руки, наче намагався захистити її від її власного рішення.

– Будеш здивована, як сильно це змінить все, – він крикнув. – Ця книга не проста. Вона буде затягувати нас все глибше і глибше в свій світ! Звідти, де я звільнився, ще можливо вийти… А туди, куди вона затягне нас після того, що ти зробиш, – неможливо.

Веліна глянула на нього з відчаєм в очах, але її рішучість не змінилася. Вона підняла книгу вгору, її обличчя наповнилося злістю, але в глибині душі вона теж відчувала якийсь страх.

– Немає нічого неможливого, Лісе. Немає. – В її словах було більше гніву, ніж переконаності, але вона не збиралася відступати. Вона відчула, як тиск у її грудях стає ще сильнішим.

Всі слова, що пролунали, розвіялися у повітрі, а час, здавалося, зупинився. Веліна зробила крок до вікна, піднявши книгу так, щоб побачити її корінець. Її пальці тремтіли, але вона знала, що це був її шанс, її єдиний шанс вирватися з цієї пастки.

Еліас став між нею і вікном, його тінь рухалася разом з ним, і він знову розправив плечі, ніби був готовий прийняти удар.

– Еві, не роби цього, – його голос був майже тремтячим. – Ти не розумієш, ти не можеш собі уявити, що чекає на нас після цього.

Веліна поглянула на нього, її очі металися між книгою і Еліасом, між її бажанням вирватися з цієї ситуації та її страхом від того, що може статися. Що більше вона думала, тим більше відчувала, що виходу з цього немає. Чи справді вона готова ризикувати всім, щоб звільнитися від цієї книги? І чи можна просто втекти від цього світу?