Читати книгу - "Вогонь у серці , Alina Pero"

– Бо я чоловік.

Я пирхнула.

– О, значить, ти ще й сексист?

Він хмикнув.

– Ні, я реаліст. І якщо тобі треба відро без тріщини, можемо махнутися: ти – за новим, я – прибираю.

Я примружила очі.

– Хитро. Але ні.

Я старанно водила шваброю по підлозі, намагаючись зосередитися лише на прибиранні й не думати, що він стоїть поруч, голий по пояс.

– Дивлюся, ти справді хочеш спокутувати свою провину, – сказав він, спостерігаючи за мною.

– Це чесно. Я завдала шкоди – я допомагаю.

– Ти ж розумієш, що в такому випадку мені доведеться регулярно знаходити в тебе приводи для вибачень?

Я завмерла.

Повільно підняла на нього погляд.

Зустрілася з його насмішкуватими очима.

Затримала погляд трохи довше, ніж треба було.

А він не відвів.

І на мить я не була впевнена, хто кого зараз більше провокує.

В кутиках його губ з’явилася легка усмішка.

І саме в цей момент я зрозуміла:

Обережно, Ніко. Тут може бути небезпечно.