Читати книгу - "Щастя, Поліна"

Поки ми їхали до лікарні, біль у животі посилилась. Я дуже переживала, що з моїм сином щось трапиться, але Кирил із всіх сил мене підтримував і заспокоював, і я повірила йому, що все буде добре. До лікарні ми доїхали хвилин за 10, але для мене ці хвилини здавались вічністю. Кирил припаркував машину, а потім витягнув мене з неї і поніс до лікарні. Я бачила його стурбований погляд, чула як шалено б'ється його серце.

- Дуже боляче? - запитує Кирил, поки несе мене на руках, а я лише киваю у знак згоди. Він закусює нижню губу і додає кроки. - Я обіцяю тобі, що з тобою та дитиною все буде добре! Я знайду кращих лікарів для тебе!-говорить він і цілує мене в лоб, як маленьку.

Ми зайшли до лікарні. Кирил пішов за лікарем, а я сиділа і гладила животик, благаючи, щоб все обійшлося. Через декілька хвилин, повернувся Кирил разом з лікарем, який забрав мене у кабінет. Кирил також хотів зайти, але йому заборонили.

* * *

- Я раджу вам лягти на госпіталізацію, щоб ми змогли спостерігати за вашим станом та за вашою дитиною,-каже лікар після того, як мені зробили УЗД і поставили крапельницю.

- Гаразд, а ви не могли б покликати чоловіка, який мене привіз?

- Як ти? - насамперед запитує мене чоловік.

- Зараз все добре, але мені потрібно залишитися в лікарні на кілька днів, тому не міг би ти зв'язатися з моїм чоловіком, - кажу я і бачу, як змінюється вираз обличчя Кирила. Він намагається зробити вигляд, що йому все одно  але я дуже добре знаю Кирила. Я заздалегідь домовилася зі своїм другом, щоб він зіграв роль мого чоловіка перед Кирилом.

- Софія, припини цей цирк! Я знаю, що немає в тебе жодного чоловіка, а дитина моя, - Кирил бере стілець і сідає поруч зі мною, а потім кладе свою руку на мій живіт, а я чомусь починаю бентежитися. Раптом телефонний дзвінок, змусивши Кирила прибрати руку. - Я слухаю тебе, Аліна,-говорить Кирил у телефон, а потім дивиться на мене і йде з палати.

Я вже й забула, що у Кирила є дівчина, але я не збиралась руйнувати їхні відносини, тому як тільки мене випишуть я пропаду із життя цього чоловіка. Поки я чекала повернення Кирила, то дуже захотіла спати, мабуть ліки почали діяти, і я сама не зрозуміла як заснула.