Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Немовля на сходах., Николь Лебидь 📚 - Українською

Читати книгу - "Немовля на сходах., Николь Лебидь"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Немовля на сходах." автора Николь Лебидь. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:
Глава 3.

Так закінчилась романтика, наслідком якої виявилась вагітність про яку вона ще не підозрювала. Вона вирушила на вокзал, там було тепло, в буфеті можна було взяти булочку, але на другу добу перебування в підвішеному стані невизначеності до неї підійшов поліцейський і ввічливо попросив показати білет, запитав куди вона прямую. Ніка мовчала, а коли поліцейський відволікся на телефонний дзвінок, схопила сумку і вибігла з залу очікування.

Ніка сіла на лавочці біля вокзалу і окам’яніла. Не відчували ні страху, ні відчаю а ні бажання. Раптом почула біля вуха:

Ну що ти дівчинко, їсти хочеш? Це прозвучало якось турботливо майже по материнськи. То пішли з нами. І вона пішла з двома незнайомими бомжами, настільки їй було байдуже, що з нею буде далі. Коли її привели до теплого підвалу і нагодували, вона відчула, що це була найсмачніша їжа в її життя , а ще її поклали на саморобне ліжко з піддонів і накрили чимось, що нагадувало ковдру. Вона спала майже добу, а коли прокинулась побачила біля себе двох, недбало одягнутих чоловіків. - Не бійся це наш дрезкод, ми хлопці спокійні і порядні, а ще вільні від несправедливого ворожого суспільства. Шапка колишній інженер, його НІІ закрили, дружина завела коханця поліцейського, вони поміняли замок в квартирі і не пустили його до хати, бо він заважав їм будувати нове щасливе життя. Боротися з представником влади безнадійна справа. Так він опиновся на вулиці.  Я просто людина. Ми розлучилися з дружиною, коли донечці виповнилося десять років. Я залишив колишній квартиру і пішов до мами. У нас з донькою були дуже добрі стосунки. Ми зустрічались кожні вихідні і, крім того вона могла в любий час прийти до мене і залишитись на ніч, в неї була своя кімната. В той день я поїхав до друзів за місто і був переконаний, що донька з мамою. А колишня дружина думала, що вона зі мною. Це вияснилось за два дні, два дні її ніхто не шукав. ЇЇ знайшли на дні пустого басейну, який не працював у зимовий час, я за ці дні на разу не подзвонив, не поцікавився де вона, можливо вижила, якби її знайшли скоріше. Їй було всього двадцять років. А ти? Мене покинув коханий.

Шапка подав їй пластмасове відерко з під сметани накрите кришкою, на дотик тепленьке. Ніка відкрила кришку.

Перше, ще тепленька, звідки? Тут неподалік церква, там їжу роздають. Головне можна взяти з собою.

Ніка посміхнулась, напевно перший раз, як її покинув Юрко.

Ну, що ми тут з Шапкою порадились і вирішили тебе удочерити. Ти будеш донькою в нашій команді. Чи згідна ти увійти в команду вільних від суспільства з його недосконалими законами, по своєму щасливих людей. Ти в нас будеш студент, так як пройшла тільки перший курс школи життя. В тебе будуть обов’язки збирати пусті пляшки з під пива і приносити на наш склад, здавати буду сам. Як вияснилось пізніше наш склад знаходився тут же в підвалі.

Ніка погодилась і наступного ранку прокинулась на світанку, щоб випередити двірника, який теж збирав порожні пляшки, це був ще той квест.

Незабаром в неї почав рости живіт і Ніка зрозуміла, що вагітна, коли малюк почав рухатись. Дивно ніякої токсикації, нудоти, реакції на запахи. Але її друзі – татусі помітили ці переміни і на загальному зібранні було вирішено народжувати.

 

Ніка дивилась в пустоту вечірнього міста , і згадувала маму. Як там мама ? Вона вдихнула на повні груди і відчула запах домашньої випічки, як удома. Час від часу Ніка телефонувала мамі і якось вона сказала, що бачила її подругу – значить з нею все добре. Принаймні жива.

А неї прекрасне ім’я Вероніка – вірую в тебе Ніка.

Вона заглянула в потаємну кишеньку крадькома складала гроші для себе про всяк випадок. На дорогу до рідного міста вистачить, а там хоч би здалека подивитись на маму.

Все вирішено, зроблено, якщо вона зараз почне зважувати всі за і проти, аналізувати, робити висновки, радитись з татусями її діям прийде кінець. Все перетвориться в слова і розчиниться у повітрі.

Ніка обернулася на двері підвалу і подякувала помешканню, яке давало їй притулок.

Побігла в туалет в супермаркеті, помилась і пішла на вокзал. Якщо зараз будуть квитки на поїзд в рідне місто – значить це доля. Документ вона має, якось знайшла паспорт дівчини приблизно її віку і тримала біля себе, про всяк випадок.

Коли наблизилась до рідного будинку, подумала, що не була тут цілу вічність. Начебто все було знайоме і в той же час інакше, а може це вона стала іншою. Вона присіла на лавку біля майданчику так, щоб їй було видно двері в під’їзд, а її не було помітно за гойдалками.

Дивилася на двері і чекала поки вийде мама. Цю паузу перед тим як зустрітися, з мамою дала собі, щоб привести думки до ладу.

В дверях показалася мама.

Мама!- прошепотіла Ніка. А жінка обернулася, від несподіванки похитнулася, в цю хвилину забувши про схованку вона побігла до мами на допомогу. Вероніка, донечка! Мам- це я все добре. Пішли додому, рідна!

Вони мовчки піднялися по знайомим сходам.

- Ти на якійсь час чи назавжди,? – несміливо запитала мама, коли Ніка поїла і почала збирати брудний посуд.

- Можна назавжди?

- Звичайно, ти ж моя рідна і це твій дім.

- Хочу тебе поросити ні про що мене не питати, про головне я розповім сама. В мене народився син, так вийшло, що він буде рости без батька. Нам з тобою вистачить сил, можливостей виростити сина, як думаєш?

- Бог дає дитину і на дитини: душевні сили для виховання і розуміння, матеріальний достаток - не встигнеш обернутись, як допомога прийде звідки не очікували і, нарешті, радість від дитини.  - Де він наш син і онук?

- В дитячому будинку для немовлят, але на протязі півроку рідна мама може його забрати.

- Ми все подолаємо!

 

 

                                                                                                  

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Немовля на сходах., Николь Лебидь», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Немовля на сходах., Николь Лебидь» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Немовля на сходах., Николь Лебидь"