Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » На кленовім мості 📚 - Українською

Читати книгу - "На кленовім мості"

225
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "На кленовім мості" автора Світлана Дремлюк. Жанр книги: 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 32
Перейти на сторінку:
В дорозі
Щоразу енергетика столітніх сосон Мене рятує від безсилля і тривоги. І хоч снує октави сива осінь, Ще струменить бадьорістю моя дорога, А серце ще відгукується щемом І на красу, і на буденність, Людські тривоги й щиру доброту. Даровано мені дорогу непросту. Її торую мовчки, пружним кроком: Не спотикнутись би, не впасти ненароком!

Травень 2003

З давнього
Недодружила й недолюбила... У спогадах гірких розворушила, Розвішала на сонечку сушити Колись сльозами все те перемите... А потім — склала в схови цементові, Щоб і не згадувать ніде й ніколи, І лати ковані тоді ж наділа, Забралом очі і лице закрила, Все заховала, з думки віддалила... І треба ж — знов розворушила!

Червень 2003

Лесі
Мережане вікно У світ, у ніч, У спогади, у вічність, І рама темна, Неначе сум душі... І музика дерев, І сльози вкрадені У тиші, Що так застигла, Неначе сум душі. Опало листя, Заміліла річка, Неспокій болем Тисне на виски, Неначе сум душі. Калини кетяг До руки торкнувся, Сльоза упала, Чиста і пекуча, — Утаємничена, Неначе сум душі...

Осінь 2003

Осінній триптих
І Золотоосінь налетіла — Щедрозлотом все укрила, Щедро, щедро, срібнокрила... Тихо сум стікає сивий, Зажурилось небо синє. У душі —мінор осінній: Плаче, плаче морок сірий. Осінь все чогось чекала: Щедро злото дарувала, Мене кликала — шукала... Злото інеєм укрилось, У світанках затаїлось, А в душі звучить піано: — Рано тобі, зимо, рано... II Листопадовий сум, Листопадовий плач,  Листопадове небо осіннє... Я тебе не знайду, Не знайду, не побачу, — Не зустріну тебе, не зустріну... Чи ти мене знайшов, Чи я тебе зустріла? Спасибі за любов, За вічне розуміння... Вклонився і пішов, І зник у сивій млі, Ні слова ти мені, Ні слова не промовив... В листопадовий час Забрідає життя, І зринає то згадка, то слово. Листопадовий сум, Листопадовий вальс, Листопадова даль непрозора... III Чорніє дерево у чистоті осінній. Багряний обрій — тягне на мороз. Як вкрадливо підходять зими! І у житті, і у природі...

Осінь 2003 р.

Провесінь
Позичив березень у лютого кожуха, Вдягає на ніч, снігом трусить, А вдень — то плаче, то радіє: Полоще сорочки і руки гріє. На санях зранку їде, Вечором — не віз сідає. «Весною пахне», — кажуть люди, А березень кожуха одягає... Ще провесінь, та буде і весна. Весною пахне. Я це відчуваю.

2005 рік.

Ін’єктиви

*** В мені живуть різні жалі — за часом, за людьми, що вже не вернуться, за тим, що майже не спроможна зарадити чужим і своїм болям. А ще, як не дивно, — жаль і співчуття

1 ... 3 4 5 ... 32
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На кленовім мості», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На кленовім мості"