Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Купа 📚 - Українською

Читати книгу - "Купа"

272
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Купа" автора Перець Давидович Маркіш. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 12
Перейти на сторінку:
— Ми городи і броди всі позаду лишили, Гайворонячі крила ми вітром підшили… Звеселяє поява гайвороняча купу! Діти, гості, дорослі — радо шкіряться трупи. Жити хочеться зграї, і в ній — кожній ґаві, Чорнокрило варнякають, як цигани гаркаві… Вже на падаль хапливо накидатися можна… Їжте! Бог допоможе плодитись і множитись… * О, яструбе, розпороши цю купу сміття, цю суміш                             снігу і лахміття, Промерзле звалище нестям, німого голосіння шмаття Сповідувати — мій зарок, бо я заручник, З тобою вкупі присуд мій цим ідолам служи́ть… Христос! Аллах! До біса — хто там ще?.. Ходіть,                         паломники, до мене, Тут ваш, блукальці, мертвий син лежить!.. З усіх світів, земель, з усіх небес, Хай горні янголи тебе в цій купі коронують!.. Ходіть, заки́дайте пітьмою притьма нутрощі смердючі, Тупцюйте, витопчіть ущент злопінявий засів, Як здитинілий товк султан своє добро —                         ви гаддя це плодюче… О яструбе, і ти заквиль! Вже кров’ю обважніли крила вітру, Лиш я, сповідник ваш, несу безсонну варту… * О, плачте і квильте, нічні поїзди, У плямах кривавих, гейби в копійкáх сургучевих… Крізь гавкіт і ґвалт рівчаками червоними, Крізь слів і буслів огорожі, Хай вам привид біди Не розбýдить сторожі… Із задимлених чорних ровів Вам націлені в груди Змії напханих туго лузгою із гречки кишок… — Заспокойся, менше з тим, Споруджу високий тин, Спи, стулюй мертві вічка, На скрипці колискова-нічка, — Не треба свічки… Анічичирк… До кого хоч озвися, Ніхто, ніхто не піде звідси… Вагон, іще вагон — мов Іродові таці, Стрічаються і шлють гудки вітань… Чи тішить світ кривава ця ілюмінація? — Та я, немов задимлений ліхтар, Немовби дзвін, Йду сам-один Збуди́ть з кровопролиття, Розбурхати, звеліти: «Гей, купо, годі кліпать,
1 ... 3 4 5 ... 12
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Купа», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Купа"