Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети. Світовий сонет" автора Дмитро Васильович Павличко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
повстав! Тоді, немов маля, Злякався кари, вчувши крик здаля, І втік із палацу брехун проворний… Та королівські війська замогли Повстанців неозброєних. В палати На суд за боягузтво привели Співця того. Заслуженої плати Він дочекався за свої хвали: Його звелів тиран четвертувати!
1956
6 Людське життя — не книги чорновик, Не вирвеш слова звідтіля ніяк. А він в душі носив смертельний ляк, Немов трава, під кожним вітром ник. Прислужувати, наче кельнер, звик. За Польщі говорив, що він поляк, За німців — німець, нині цей підляк Волає що є сил: «Я — більшовик!» Мерзенний раб! Не вірте ви йому, Він рідну матір тричі вже продав, Він жив, не відаючи про страму, Безчестя сіяв, вигоди збирав, Він, боячись потрапити в тюрму, Людину сам в собі на смерть скарав.1956
7 Якби я втратив очі, Україно, То зміг би жить, не бачачи ланів, Поліських плес, подільських ясенів, Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно. У глибині моїх темнот і снів Твоя лунала б мова солов'їно; Той світ, що ти дала мені у віно, Від сяйва слова знову б заяснів. А глухоти не зможу перенести, Бо не вкладе ніхто в печальні жести Шум Черемоша, співи солов'я. Дивитися на радощі обнови, Та материнської не чути мови — Ото була б загибель-смерть моя.1956
8 О Львове, батьку мій правічний, знаю, Як мучила тебе страшна жада В бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю. Хоч марилась і снилася вода, Ти не втікав до Вісли чи Дунаю, Ти не кричав: «Рятуйте, помираю!» Попалений, немов земля руда. Там підживляли душу міста лози Могутніх рік, там ніжились плоди… А ти ковтав зі смутку власні сльози. Та вчув Дніпро твій стогін — крик біди, І в пригорщах крізь вогневійні грози Приніс тобі цілющої води.1956
9 Була цісáрська Австрія міцна, Та пощадити нас була готова: Ми мали жити, вмерти мала мова, Нам душі мала видати казна. Слова чужі, неначе сарана, Сідали на сади і парки Львова. Та зелень оживала знов чудова, І не загинула Галичина. Лиш на Личакові ще є гробниці, Де Габсбургів зотліли слуги ниці, І слово їх лежить, як пилюга, На камені могильному твердому. А біля нашого ясного дому Лунає наша мова дорога.1958
10 В Личаківській задумливій діброві Нерівними рядами вздовж алей Стоять, неначе шафи мармурові
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Сонети. Світовий сонет» жанру - 💛 Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети. Світовий сонет"