Читати книгу - "Доторкнись, Анастасія Бойд"

Ця ніч була абсолютно божевільною. Спочатку мене зрадив мій хлопець, а потім, мене змінив гарячий незнайомець, підштовхнувши до вчинку, на який я ніколи б не наважилася, якби не він...

Після пережитої зради, я дійшла до набережної, і рухаючись вздовж парапету, розглядала спокійне море. Вже осінь, але минулого тижня вода була зовсім теплою. Може, мені пощастить і зараз? Спустившись сходами до пляжу, я роззулась і пішла по прохолодному піску до води, прогинаючись в спині від тяжкості рюкзака. Горіти їм в пеклі... Чому вчинив підступно він, а погано повинно бути мені? Я не пам'ятаю, як прийшла до цього рішення, але в лічені хвилини, мій одяг опинився на піску, спідня білизна полетіла слідом, а волосся вивільнилося з хвоста і залоскотало спину. Розглянула себе зверху. Цей покидьок обов'язково пошкодує, коли тіло його багатовікової коханки почне морщитися, наче печене яблуко, а я, як і раніше, буду шикарною.

Не дивлячись на глибоку ніч, пляж було освітлено достатньо, через розташованого неподалік порту. Мене могли і побачити. Плювати... Я озирнулася навколо, і не помітивши нікого, увійшла в море, яке виявилося більш холодним, ніж зовсім нещодавно. Але терпимо. Я почала кричати, бити руками воду, скаженіти, і коли здалося, що ще трохи і мене розірве від нападу гніву, пірнула, затримавшись під водою майже на хвилину. Я виринула, відкинула волосся назад, і витерла обличчя руками, жадібно вдихаючи повітря. Здається, стало трохи легше.

- Гей! - пролунало за моєю спиною. - Ти сирена, русалка, або просто істеричка? - чоловічий п'яний голос продовжив говорити зі мною.

Я різко озирнулася, і розгледіла на березі високого кучерявого чоловіка, який тримав в руках... Мої речі?

Хіба не цього мені варто було чекати? Схиблена дурепа! Такими імпульсивними вчинками, я прокладала своїй дупі шлях у країну небезпечних пригод.

- А ти як думаєш? - роздратовано огризнулася я, і трохи занурилася, щоб не було видно грудей. Холоднішало. Я не планувала перебувати у воді так довго.

- Сирена? - він ніби справді хотів вгадати у своїй фантазії, хто я така. Сам вигадав, сам повірив. - Точно! Адже русалки, зазвичай, милі, а ти тут таке влаштувала...

- Ти хто такий? - перебила я його, і запанікувала, не уявляючи, як тепер вийти з води.

- Я самотній заблуканий моряк, якого ти заманила своєю гіпнотичною піснею. Адже ти цього й домагалася?

- Я не співала.

- А я так і подумав. Це більше було схоже на крики пораненого кабана, ніж на пісню. Але мені все одно сподобалося, - грайливо простягнув він, трохи хитаючись, і переступаючи з ноги на ногу. Мені було видно його, але як конкретно виглядало обличчя цього маніяка, розглянути не виходило. - У тебе такий широкий діапазон, особливо, нота "ля" неповторна.

- Відвернися! Я хочу вийти, - стукаючи зубами, обурилася я.

- Виходь! Що тобі заважає? Ах так... Мабуть, наявність твоїх трусів у моїх руках, - він розтягнув мої трусики двома пальцями в сторони, але вони відпружинили і злетіли з його рук. - Чорт забирай... Вони, наче живі! - засміявся він, і незграбно потягнувся за білизною, мало не завалившись на пісок.

- Залиш мене в спокої, і відвернися нарешті! - я вже була готова вискочити і так, наплювавши на те, що цей чоловік мене побачить. Але з чого він це заслужив? Обійдеться.

- Гаразд, сирено... Але тільки заради того, щоб якнайшвидше розглянути тебе ближче.

Він повільно, ніби знехотя, розвернувся до мене спиною, а я прикрила інтимні місця долоньками, і нарешті побігла на берег. Мої речі все ще у нього. Чи отримаю їх назад, або це буде непросто? Ніколи моя інтуїція не працювала так добре, тому що як тільки перестала шуміти вода, і я опинилася на суші, цей мерзотник різко обернувся, вигукнувши щось незрозуміле, через що я злякано підстрибнула і підняла руки вгору. Чоловік задоволено усміхнувся, і прикусивши кінчик великого пальця, з цікавістю та азартом розглянув мене. Що зі мною сталося? Я повинна бути несамовитою від люті, і вліпити йому ляпаса, наговоривши різних грубостей, але я... Не злюся. Повільно опустивши руки, але більше не прикриваючись, я випросталась і сміливо глянула на незнайомця, що випив. Обомліла. Я думала, він якийсь пошарпаний п'яниця, але переді мною виявився молодий, привабливий шатен, від якого, крім запаху алкоголю, віяло дуже приємним одеколоном. На ньому класичний, але трохи неформальний, костюм без краватки, а в його руках мої честь, гідність... І спідня білизна.

– Подобається? - я відкинула мокре волосся назад, повністю розкривши груди, і з викликом подивилася на незнайомця, який вирячився на всі мої принади.

Чомусь захоплення в очах цього абсолютно стороннього, але все ж таки красивого чоловіка, викликало в мені незрозумілу ейфорію і впевненість у собі. Мій хлопець проміняв мене на мою тітку! На це кляте стерву! Як не зневіритись у собі, коли відбувається подібне?

- Картинка просто шикарна... - Тихо сказав незнайомець, і мені здалося, що його член теж зрадів побаченому. Що за маячня? Чому мені подобається перебувати у цій ситуації? Я стала ексгібіціоністкою?

- Віддай мені мої речі, - я нарешті трохи зніяковіла, і радість від чужого захоплення вщухла.

- А... Доторкнутися не можна? Я на око погано сприймаю, потрібні тактильні відчуття, щоб переконатися в твоїй неперевершеності, - невимушено спитав він, ніби йшлося не про голе тіло незнайомки, а про щось, що йому дозволено бачити.

- Здається, без поліції нам не обійтися, - цокнула я, і на обличчі чоловіка промайнула легка розгубленість. Промайнула і зникла. Він явно не з боязких.

- Стривай. Не потрібно. Навіщо нам поліція? Я не люблю ділитися. Ось, тримай, - він простягнув мені сукню, але трусики не віддав. Я швидко одяглася, намагаючись не витрачати час на розмови, бо дико змерзла, але виявилося, що на цьому наша пригода не закінчилася.

- А решта?

- А решту отримаєш трохи пізніше, - хижо посміхнувся незнайомець і засунув мої трусики під пояс своїх штанів.