Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

країну східній вітер увесь той день і всю ніч; а надранком нагнав східній вітер сарану, 14 що налетіла на всю землю Єгипетську; вона спустилася скрізь у Єгипті тьмою тьменною. Ніколи раніше не було такої сарани, та й потім ніколи не буде. 15 І вкрила лице всієї землі , аж земля почорніла; і пожерла вона всю зелень польову і плоди дерев, що заціліли; не зосталось нічогісінько зеленого на дереві, ані на кущі в полі по всій Єгипетській землі. 16 Метнувсь фараон покликати Мойсея та Арона та й сказав: Згрішив я перед Господом, Богом вашим, та й перед вами. 17 І оце, благаю, простіть мені ще цей раз мій гріх і помоліться Господу, Богу вашому, щоб відвернув від мене тільки оцю смерть. 18 То і вийшов Мойсей від фараона та й став молитись Господеві. 19 І навів Господь вітер західній, такий сильний, що зняв сарану вгору та кинув у Червоне море; не зосталось ні однісінької в цілім краю Єгипетськім. 20 Та Господь окаменив серце фараонове, і не відпустив він синів Ізраїля. 21 Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку твою до неба, і постане так густа темрява над Єгипетською землею, що її можна б дотикатися. 22 Простяг Мойсей руку свою до неба, і постала густа темрява по всій Єгипетській землі аж на три дні. 23 І не бачив один одного, і ніхто не міг рухнутися з місця свого протягом трьох днів; в оселях же синів Ізраїля було світло. 24 Тоді прикликав фараон Мойсея та й каже: Ідіть служити Господеві, тільки отари та череди ваші нехай зостануться, челядь же ваша нехай (теж) іде з вами. 25 Сказав Мойсей: Ти сам мусиш дати нам у руки жертви й приноси, щоб ми могли принести їх Господеві, Богу нашому. 26 Наша скотина теж піде з нами, не залишиться ні копита; бо з неї братимемо на службу Господеві, Богу нашому; бо ми й самі не знаємо, чим служитимемо Господеві, аж покіль не прийдемо туди. 27 Але закаменив Господь серце фараонове, і не схотів він відпустити їх. 28 І сказав йому фараон: Геть від мене! Та бережись, щоб не з'являвсь більш передо мною, бо того дня, коли побачиш моє лице, смерть тобі! 29 Мойсей відповів: Правду сказав ти: вже не бачитиму лиця твого.

11. Загроза десятої кари 1-10

1 Господь сказав Мойсеєві: Ще одну тільки кару наведу на фараона й на Єгипет. А тоді вже він відпустить вас звідси; не лише відпустить вас усіх, але навіть прожене вас силою звідсіль. 2 Тож накажи людям, щоб кожен чоловік від сусіда свого і кожна жінка від сусідки своєї визичили собі посуд срібний і посуд золотий. 3 Господь же дав народові ласку в очах єгиптян. Та й Мойсей самий був людина визначна в Єгипетській землі, в повазі у фараона та в народі. 4 І сказав Мойсей: Так говорить Господь: Опівночі я пройду почерез Єгипет, 5 і помре всякий первісток у землі Єгипетській, від первенця фараона, що сидить на троні, аж до первенця рабині за жорнами, і всяке первородне у скотини. 6 І буде ридання велике по всій землі Єгипетській, якого не було ще ніколи і не буде. 7 Ні на одного ж із синів Ізраїля ні собака не гавкне, ні на людину, ні на скотину, щоб знали ви, що Господь кладе різницю між єгиптянами і між синами Ізраїля. 8 І прийдуть усі ці твої слуги до мене, та й впадуть ниць передо мною, кажучи: Виходь ти сам і всі люди, що при тобі. І тоді я вийду. Та й вийшов від фараона, палаючи гнівом. 9 І сказав Господь Мойсеєві: Не слухає вас фараон, щоб я намножив більше чудес у землі Єгипетській. 10 Мойсей же та Арон зробили всі ті чудеса перед фараоном, та закаменив Господь серце фараонове, і не відпустив синів Ізраїля з землі своєї.

12. Закон про пасху 1-14; про опрісноки 15-28; смерть первенців 29-33; вихід з Єгипту 34-42; пасха чужинців 43-51

1 І наказав Господь Мойсеєві та Аронові в землі Єгипетській: 2 Місяць цей нехай буде вам початком місяців, перший нехай буде він вам між місяцями року. 3 Промовте до всієї ізраїльської громади так: Десятого дня цього місяця візьміть собі кожен для своєї сім'ї ягня: одне на хату. 4 Коли ж сім'я буде замала на (ціле) ягня, нехай разом з найближчим у межу сусідом візьме ягня по лічбі душ; розрахуйте, щоб ягняти було досить для кожного, хто скільки зможе з'їсти. 5 Ягня ж нехай вам буде без вади, самчик, одноліток; можете взяти його з баранців або з козенят. 6 І держатимете його до чотирнадцятого дня цього місяця, і тоді нехай уся громада синів Ізраїля разом заріже його надвечір. 7 І нехай візьмуть крови й помажуть нею одвірки і наддвірок у домах, де їстимуть його. 8 Нехай їдять м'ясо тієї самої ночі; спеченим на вогні нехай їдять його, з опрісноками та з гіркими зелами. 9 Не їжте ніякої сировини, ні звареного в воді, а тільки жарене на вогні, і з головою його і з ногами та з нутрощами. 10 І не зоставлятимете нічого до ранку; що ж з нього зосталось би до ранку, спалите на вогні. 11 А їстимете його ось так: стегна ваші попідперізувані, обув'я ваше на ногах ваших, і костури ваші в руках у вас; і їстимете похапки: пасха то Господня. 12 Тієї ночі перейду по землі Єгипетській і уб'ю всякого первенця в землі Єгипетській, від людини до скотини, і над усіми богами єгипетськими вчиню суд; я - Господь. 13 Кров буде вам знаком по домах, де будете, і як побачу кров, мину вас, і не впаде на вас ніяка смертна язва, як каратиму Єгипетську землю. 14 І стане вам цей день на спомин, і ви святкуватимете його як свято Господнє; як установу вічну для всіх ваших родів святкуватимете його. 15 Сім днів їстимете опрісноки; вже