Читати книгу - "Мій бос — ідіот, Томас Еріксон"

Бути керованим бажанням здобути повагу означає усвідомлювати, що іноді доводиться ухвалювати рішення, які не подобатимуться вашим працівникам. Іноді йдеться про мужність твердо стояти на своєму й протистояти частині колективу. Наприклад, тим ледацюгам, які завжди спізнюються, роблять занадто довгі перерви на обід і рано йдуть із роботи. Можливо, ви готові поставити суворіші вимоги до тих, хто недопрацьовує, або навіть готові самі засукати рукави та власноруч розібратися в ситуації, якщо вона цього вимагає.

Згадаймо шкільні часи. Подумайте про вчителів, яких ви цінуєте за те, як вони працювали тоді в школі.

Хто спадає вам на думку? Вчитель, який сидів у бейсболці, відкинувшись назад у кріслі, і намагався бути «своїм хлопцем» для всіх у класі? Який дозволяв, щоб у класі панував суцільний хлопець, бо «хлопці — вони ж такі від природи»? Той, кому було байдуже, зробили ви домашнє завдання чи ні?

А, може, ви пам’ятаєте того вчителя, який був коректнішим, навіть дещо суворим і який вимагав дисципліни? Того, хто готовий був вас критикувати, коли ви навчалися чи поводилися погано? Хто стежив за тим, щоб у класі був порядок і хто без вагань телефонував вашим батькам і повідомляв, що ви погано поводилися в школі?

Як і більшість людей, у дорослому віці ви маєте кращу думку про тих учителів, які чинили на вас тиск і вимагали від вас, щоб школу ви закінчили з найкращими можливими оцінками в атестаті. Я розумію, що це також питання покоління, але, я думаю, ви зрозуміли, про що я.

Якщо на керівній посаді вас мотивує бажання бути тим, кого всі поважають, то це теж небезпечний шлях. Подумайте, чому це так важливо для вас.

Прагнення до поваги — в позитивному сенсі — це трохи безпечніший шлях. Найсмішніше, якщо вас поважають, то ви також будете подобатися. Це просто не відбудеться в тій послідовності, на яку ви, можливо, розраховуєте.

Приклад

Уявіть, що у вас — новий начальник. Які ваші очікування? «Сподіваюся, це буде хтось приємний!»

Приходить новий начальник. Він чітко й однозначно дає зрозуміти, що ви отримаєте все, чого зажадаєте. Фізична присутність вас на робочому місці для нього не має ніякого значення. Він дозволяє практично будь-що коли йдеться про гнучкий чи навіть вільний робочих графік. До того ж він більш-менш поблажливий щодо того, чи кожен виконує всі свої завдання по-максимуму. Ніяких дедлайнів не потрібно. Він просто щасливий, коли всі задоволені. На роботі має бути приємно й класно.

Новий начальник нахвалює всіх і робить усім компліменти. Він захвалює людей навіть за простеньку презентацію, що була абияк склепана за кілька хвилин до зустрічі. Всюди — суцільна радість і потоки похвали. Морозиво та повітряні кульки щотижня. Вам навіть не потрібно особливо докладати зусиль, щоб цей класний хлопець поплескав вас по плечу і похвалив. Таке враження, що він вбачає у кожному працівникові його індивідуальність. Ви такі щасливі. Яка чудова людина! Як нам так пощастило!

Однак уже досить швидко починають виникати проблеми. Всі роблять те, що їм подобається, і так, як їм це подобається, до того ж ніхто ні за що не несе повної відповідальності, бо начальник цього й не очікує. Ви робите тільки те, що вам найбільше подобається. У вас справді чудовий бос, який дозволяє вам самим обирати свій шлях. І він не має проблем із тим, що щоп’ятниці ви «працюєте» вдома.

Раптом цей начальник помічає, що все починає виходити в нього з-під контролю. Компанія стоїть на межі розвалу, як крихкий картковий будинок. Можливо, втручається вище керівництво й починає цікавитися, що це ваш колектив робить у робочий час. Начальник стає жорсткішим, змінює тон спілкування, починає вимагати дисципліни та якості. Він починає відстежувати виконання завдань, прискіпливо починає контролювати вашу роботу й вимагає від вас пришвидшити темп. Про «робочі» п’ятниці вдома ви можете забути, йти з роботи раніше, щоб забрати дітей із дитячого садка, вам більше теж не дозволяється. Раптом цей приємний хлопець перетворюється на деспота.

Що ж сталося?

Чи можна отримати другий шанс?

Спробуємо знову. Отже, у вас — нова начальниця. Вона розмовляє з усіма і постійно намагається вдатися в те, що всі роблять чи не роблять. Вона опитує всіх і робить нотатки з кожної зустрічі. Ви говорите про це під час перерв на каву, коли начальниця вас не чує. Ух, яка сурова — кого вона із себе вдає? Все якось дуже неприємно. Вона хоче знати, що в цій конторі не працює як слід. За виправлення таких речей вона береться без вагань. Просто хапається за справи міцною хваткою і майже щохвилини протягом тижня контролює весь робочий процес. Вона підлаштовує свої подальші дії та схему контролю до компетенцій і досвіду конкретного працівника, але уважно придивляється до роботи всіх працівників. Вона тримає все під контролем. Кожен раз, коли щось відхиляється від норми чи плану, організовує зустріч і планує подальші дії. Ледацюгам вона ставить ультиматум у перший же день.

Коли під час зустрічі ви обережно запитуєте, чи вона нікому з вас не довіряє, вона відповідає чітко «ні». Вона також додає, що ставиться до своєї роботи вкрай серйозно. Після зустрічі позаочі ви починаєте між собою називати її різними слівцями, які я не хочу тут вживати. Тепер у всіх — стрес, і всі дивуються, чи їй взагалі байдуже на почуття своїх працівників.

Через кілька місяців, як би це смішно не звучало, компанія починає працювати краще. Ви визнаєте, що речі, які вас дратували раніше, такі як відсутність правильних процедур або погана внутрішня комунікація, були виправлені й змінені — раптом усе почало працювати.

Тоді сувора начальниця запрошує вас усіх на вишукане частування, адже ви так наполегливо працювали й допомогли їй підняти всю компанію. За обідом вона каже, що дуже цінує вашу відданість роботі. Вона навіть зізнається, що іноді була занадто вимогливою, але дуже пишається всіма вами.

Після цього вона трохи послаблює свої вимоги, бо тепер компанія працює набагато краще. Всі дотримуються процедур, про які ви разом домовилися. Вона робить один крок назад. Її дії можна назвати пристосуванням керівництва й керування до конкретної ситуації.

Повірте мені, ви будете вважати свою нову начальницю героїнею. Ви відчуєте, що працювати під керівництвом такого професіоналу — це привілей. Ви її поважаєте, і тому вона вам також подобатиметься.

Як бути з ледацюгами?

Висновок очевидний: на початку варто впровадити дуже суворі правила, які поступово можна буде послаблювати.

Робити все у зворотному порядку — погана ідея, не спрацює. Люди просто спантеличаться, бо так відбувається за законами психології — завжди. Ви просто маєте із цим погодитися — так усе працює.

Щодо боротьби з ледацюгами, то тут потрібно бути надзвичайно послідовними. Протягом деякого часу ви вимушені набридати людям. Але з часом це пройде. Таким чином ви контролюватимете людей, які, можливо, чудово знають, що