Читати книгу - "Магиня серед драконів , Леді Анет"

— Кожному окремий столик? — перепитала дівчина.

— Ні-ні! У нас побачення, — важливо сказав жених і вирівнявся.

Здається, букет гвоздичок припадав на гроб Зака...

— У кого з вас? — офіціантка здивовано подивилася на нас трьох.

Хм, а варіантів-то було кілька. Ідіотське становище, в яке потрапив жених, до мого здивування, врятував Леон.

— Мені , будь ласка, за окремий столик, — сказав він.

— Чудово! — усміхнулася офіціантка, не приховуючи полегшення. — Пройдемо за мною.

Нас з Заком посадили за круглий столик у центрі зали, а Леону запропонували місце біля вікна. Поки ми сідали, під стелею запрацював вентилятор-артефакт, і дуже скоро тепле повітря приємно обдувало мокрі волосся та одяг.

Я поклала зношений букетик на стіл. Гвоздички виглядали так, ніби вони померли не менше десяти разів. М-да, побачення тільки почалося, а я вже мріяла, щоб воно якнайшвидше закінчилося. Швидше б лорд-ректор домовився про мою стипендію, тоді я буду звільнена від нав'язаних заручин.

Стараючись не зустрічатися з Заком поглядами, я почала вивчати меню, ніби нічого в житті цікавішого не читала. Як раптом поряд роздався важкий скрип меблевих ніжок. Я здивовано озирнулася на звук і виявила, що Леон перемістив свій стіл і стілець ближче до нашого столика.

— Звідси вид кращий, — оголосив він, спокійно сідаючи спиною до вікна.