Читати книгу - "Завидний холостяк, Iрина Давидова"

- Забув. Треба було сніданок привезти Ріті.

- Потім замовиш. Слухай, тато, ну тут красиво.

- Згоден. Це ж дуже важливо для роботи, щоб затишно було.

- Так, тому я тоді зробила ремонт у своїй квартирі. Інакше було б не те. Я за затишок в до…

Я відкрив двері й завмер.

- Ріта?

- Максим?

Картина, що постала перед нами з дочкою, змусила нас застигнути на місці.

Парочка, бурхливо займається сексом біля стіни й навіть не помітила нашого приходу.

- Як ви посміли? - прошипіла Аліна, привертаючи увагу коханців.

- Аліна?

- Виродки.

І вона вибігла з будівлі, несила дивитися на цю картину. Я і сам був шокований не менше. Мало того, що моя кохана дружина обманювала мене, зраджувала зі шмаркачем. Так до всього іншого він виявився нареченим моєї дочки.

- Микита, прости, - вимовила Ріта, нарешті припинивши скакати на…

Вона почала прикриватися покривалом і рушила в мою сторону. Зупинилася біля мене і заглянула мені в очі.

- Я ж на все готовий був…

- Я…

- Ти погань. Спиш у мене за спиною з нареченим моєї дочки.

Вона тут же змінилася в обличчі, мабуть, тільки дізнавшись ким являється її коханець.

- Ніколи більше не з'являйся в моєму житті. І ти, - я подивився на цього танцюриста, і зло виплюнув: - з'явишся до моєї дочки, щелепу зламаю.

- Микита, будь ласка.

- Пішла до біса.

***

Життя перетворилося на пекло. Все пішло шкереберть з того моменту, як я дізнався про зраду Ріти. Не розумів, чим заслужив таке ставлення. Зізнайся вона мені в тому, що хоче від мене піти, я б простіше поставився, але ось так за спиною. А ще болючіше було за дочку. Саме вона більше всіх жаліла Ріту, вона перша прийняла її в нашу сім'ю і полюбила, а в підсумку отримала удар в спину. Та ще й бувши вагітною! Або що, це помста Ріти за те, що сама втратила дитину? Тільки ось при чому тут моя дочка? Вона точно не заслужила подібного ставлення.

- Татусю, привіт. Ну, ти знову сидиш сумуєш? Давай я тобі свій фірмовий пиріг приготую? Тааато.

- Не хочу, дочко. Краще скажи, як ти себе почуваєш?

- Нормально. І більше страждати через цих ідіотів не збираюся. Я сама підніму свою дитину на ноги. Ось тільки народжу і все буде добре. Ти ж мені допоможеш?

Я невпевнено перевів на неї погляд і повільно кивнув.

- Тебе я не кину.

- Татусю, мені зовсім не подобається твій настрій. До того ж тобі пора повертатися до роботи. Ти ж знаєш, що там знову якісь проблеми.

- Чомусь зовсім не до них.

Почув, як Аліна зітхнула. Обійшла стіл і присіла поруч зі мною.

- Ти так сильно її кохаєш? Але вона ж зрадила тебе, нас.

Я це прекрасно розумів. А ще мушу чітко усвідомлювати, що сильніше за мене постраждала донька. Вона отримала подвійну зраду. Від хлопця і подруги. І мені страшенно соромно за свою дружину. Подумати не міг, що одного разу трапиться подібне, і Ріта мене зрадить. Вона зрадила нас усіх. Мене, Аліну, вона зрадила навіть малюка моєї дочки. Але головне, Ріта зрадила сама себе, і нехай їй буде соромно за це.

- Ти б пробачив її після такого?

Я знову похитав головою.

- Через тебе точно ні. Зрада не прощається, навіть при такому сильному коханні.

- Вона не заслужила його. Вибач. І нехай мені скажуть, що все це через втрату дитини. Але трагедія трапилася не тільки у неї, а й у тебе. Тобі теж боляче було, і я впевнена, і зараз ти страждаєш через той випадок. А Ріта, вона слабачка.

- Вона намагалася, Алін.

- Вона не намагалася, тато! - крикнула Аліна, і видихнула. - Прости, просто я її ненавиджу. Вона не намагалася, тато. Вона просто замутила з молоденьким хлопцем, поки ти чекав її вдома. А знаєш що? А я не пам'ятаю, щоб вона хоч раз сказала тобі про кохання. Хоч убий, не пам'ятаю.

Дочка стиснула мою руку змушуючи подивитися їй в очі.

- Ми ж є один в одного, правда? Ми впораємося.

- Правда.

Я розумів, що не варто так вбиватися через жінку, якій це не потрібно, але ось так викинути з голови, вирвати з серця теж було не просто.

- Ти готовий був мир покласти до її ніг. І тепер, я ніякої хитрої особи не дозволю до тебе підійти.

- Мені тепер тільки онука няньчити, мила.

- Тю, у твої-то роки? Ні-ні! Не тільки онука. Але про це пізніше, - хмикнула дочка, махнувши рукою. - Ходімо чай пити? А то мій пузожитель вимагає смаколиків.

Я посміхнувся. Як би сьогодні не було складно, завтра обов'язково стане легше. Принаймні мені є заради кого жити далі. Дочка, і онук, який скоро увірветься в наше життя.

Пройшовши по кухні, я включив чайник, і тільки потягнувся за чашками, як відчув біль в області серця, а в наступну секунду в голові потемніло. Все закрутилося, і я несила встояти на ногах, звалився на підлогу.

Різка тиша.

- Татко? ТАТООО! - луною пронеслося у величезному будинку, але в тиші що настала вмить, відповіді більше не прозвучало.

Друзі, хто прочитав до кінця, дуже дякую. Друга частина історії вже на сайті у моєму профілі. "Дружина для мільйонера"

Кінець