Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Сабіт. Її перевертень, Влада Калина 📚 - Українською

Читати книгу - "Сабіт. Її перевертень, Влада Калина"

655
0
03.09.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сабіт. Її перевертень" автора Влада Калина. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 39 40 41 ... 53
Перейти на сторінку:
Розділ 22

Дана

Я прокинулась посеред ночі. Було таке відчуття, що на мене хтось дивиться. В кімнаті було темно, тож я увімкнула настільну лампу, що стояла на столику, біля мого ліжка.

-Господи… ти налякав мене, - аж підскочила. На ліжку, в моїх ногах, сидів Сабіт. - Що ти тут робиш? - почала натягувати на себе ковдру, щоб сильно не дивився на мене в нічній сорочці.

- Я тут живу.

- Я мала на увазі, що ти робиш в цій кімнаті?... Ти ж повинен бути на святі, - прошепотіла останні слова. Зеник казав три дні…

- Де мені бути, я вирішу сам, - посміхнувся. Здається, Сабіт був тверезвим… ну, хіба що, від нього трішки несло алкоголем. 

В білій сорочці, розстібнутій до грудей. З кишені його піджака визирала краватка. Від нього несло не тільки спиртним, а ще й сигаретами, і дуже красивими парфумами. Звабливий, солодкий запах, який так і вабив до себе. Так руки і тягнулися - доторкнутися.

-Доречі, з минулим Днем народження тебе, - зніяковіла я. Розгубилася, як школярка. Що казати? Що робити? Тікати знову? Сидіти на місці? Вибачатися? Мовчати? Просити вибачення? Лаятися?

- А подарунок де? - Сабіт встав з ліжка та почав знімати піджак.

- Подарунок?!... Але ж ти знаєш, що в мене немає нічого, навіть одягу, - я витріщалася на те, як він вже знімає з себе сорочку. Що він гад робить?! 

- Повір… в тебе є дещо для мене, - сорочка впала на підлогу.

- Найкращим подарунком буде те, що я зникну з твого життя… Ти цього хочеш?... Прогнав мене. А я ж так ревіла, як дурепа! Я так хотіла бути з тобою. Я так мріяла, що той клятий стриптиз буду тобі танцювати я, а не Вікторія!... Я…

- Який стриптиз?! - Шаман здивовано звів брови, та почав розстібати ремінь на брюках. - Маячня якась.

- Що?!... Я… Добре, Бог з ним з тим стриптизом, - я говорила, говорила, говорила. Хотіла сказати все, бо завтра вже такої можливості не буде. Він знову прожене мене. Я говорила, а він якогось дідька роздягався. - Я так хотіла бути з тобою. Так хотіла, щоб ти знову цілував мене, пестив. А ти… прогнав мене, як непотрібну! Я як дурепа, мріяла, що ти знову будеш робити мені приємно.

- Здається, ти забагато говориш, - прохрипів він, і брюки полетіли в куток… а за ними і труси. - Твоя черга, - підійшов ближче.

- Що?! - намагалася не витрішатися нижче пояса. 

- Твоя черга робити мені приємно, - Сабіт стояв вже біля мене. - Візьми його в рот, - кивнув на свій член. - Якщо хочеш залишитися тут зі мною, то будеш грати по моїх правилах.

- Я… я… не вмію. В житті такого не робила, - проковтнула слину. Глянула який він збуджений. А як тут не глянути, коли той член був майже біля мого обличчя.

- Я допоможу тобі. Спочатку візьми його в рот.

"На що ми жінки тільки не підемо заради цих придурків коханих."

Стала на ліжку, навколішки. Кінцем язика облизала свої пересохлі губи. Здається, природа непоскупилася на його величезний член, який наврядчи влізе мені в рот.

-Візьми його. Не бійся… Ти така красива, - його голос хрипів від збудження. - Я від тебе здоровий глузд втрачаю. - провів пальцями по моїй щоці. - Поцілуй його. Мені буде приємно. - Я почервоніла від сорому. - Я хочу тебе… він хоче ще більше.

- Я зрозуміла, - глибоко вдихнула. Заплющила очі, та торкнулася губами головки члена.

- О, да. Господи, да, - Сабіт закинув голову назад і закричав від насолоди, дивлячись у стелю. Я відкрила рота, губами обхопила кінчик, ніжно втягнула у себе. 

-Оближи його язиком, - підказував мені Шаман. Я так і зробила. Почала облизувати, ще і ще.

- О, так! Так!... Як ти, все гаразд? - запитав чомусь він.

- Все добре, - заспокоїла його я. Майже добре. Я переживала, що зіпсую все. Дуже переживала.

- Тепер можеш стимулювати його рукою.

Я положила руку на його, вже доволі слизький член, який здавалось став ще більшим.

- О Дааа! Давай швидше. Рухай рукою швидше. 

Я спочатку боялася, думала, що зроблю йому боляче. Тож робила ЦЕ обережніше. А потім… прискорила темп. То сосала, то працювала рукою.

Такий сором! Прости Господи. Але Сабіту подобалось. Дуже подобалось.

- Чорт, я зараз закінчу! - сказав він і я відчула, як його член запульсував в моїх пальцях. Сабіт рукою стиснув край столу, на якому стояла настільна лампа, забився в конвульсіях і застогнав. Він кінчив прямо мені на шию.

- Сподобалось? - запитав Шаман, коли його оргазм минув. Він торкнувся мого підборіддя. Я все ще стояла навколішки на ліжку.

- А тобі? Ти так швидко кінчив.

- Бо був на межі. Як побачив як ти спиш… в мене відразу і встав.

- Ясно.

- Для першого твого разу - це було щось! - Сабіт взяв мене за руку та змусив злісти з ліжка, і стати перед ним. Він мовчки запустив пальці в моє волосся на потилиці, притяг до себе і дбайливо, ніжно, накрив мої губи своїми. Я застогнала від щастя. Від емоцій, які переповнювали мене. 

Я була така рада, що він тут, зараз зі мною. Що приїхав, і прийшов в мою кімнату. І не святкує аж три дні. І не напивається до чортиків. І не проганяє більше.

-Здається тобі потрібно в душ, - відірвався від моїх губ. Кивнув на мою шию, і на сперму, що стікала по ній, аж до грудей.

- Ти підеш зі мною?

- Звісно. Ми там продовжимо, - поцілував мене в скроню…

 

Я прокинулась, не зовсім рано. Мабуть в годин дев'ять. Сабіт вже не спав. Він просто лежав поруч та тримав щось в своїй руці.

-Прокинулась, - так красиво посміхнувся, що мені навіть не вірилося, що це не сон. І що він не злий. 

- Так. Привіт, - провела пальцем по його губах, які все ще посміхалися мені. - Мені всі кістки болять. Більше в душі експерементувати з сексом я не хочу.

- В будинку повнісінько інших закутків.

- Жартуєш? От, ненормальний, - я почервоніла. Мабуть ніколи не звикну до таких його жартиків. Вони вганяють мене в краску.

- Ні, не жартують, - його губи торкнулись мого лоба. Такі теплі, ніжні. - Доречі, я б хотів тобі, щось дати. - Я побачила в його долоні червоний кулон з ланцюжком.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 39 40 41 ... 53
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сабіт. Її перевертень, Влада Калина», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сабіт. Її перевертень, Влада Калина"