Читати книгу - "Покоївка для бізнесмена, Ясміна Лав"

Адам

- Любий , ти вже приміряв костюм , який я для тебе вчора купила ?- не встигаю зайти в номер , як Діана знову починаю свою тираду .
- Я впевнений що з розміром ти вгадала .
- Звісно , вгадала . Я чудово знаю твій розмір . І цей костюм ідеально підійде до моєї сукні .
- От і прекрасно ...

Дивлюся на дівчину , яка вертиться біля дзеркала , і не розумію коли я погодився на цей шлюб.

Після того як знайшов Емму в номері мого друга ..?
Так , мабуть ....

Я не міг повірити своїм очам , але Назар говорив дуже переконливо ,і в його очах я не бачив брехні .
А бачити мою лисичку в чужому ліжку , в сорочці іншого чоловіка ...

Як вона могла ?
У мене не вкладалося в голові .
Що вона тут робить? 
Як тут опинилася ?
І чому саме з Назаром ?
 

" Є одна ... Не така як всі , точно ... нецілована квіточка в саду розпусти..."
згадую слова друга і хочеться розбити йому пику .

Здається , хлопець розгадав мої наміри одразу , тому що дивлячись мені в очі почав пояснювати як саме тут опинилася моя лисичка .
Як виявилося , не тільки моя ...

- Невже квіточка і тебе розвела ?
- Квіточка ? - зцілюю міцно зуби .
- Ну , Емма... Квіточка - це я її так називаю.
- Звідки ти її знаєш ?
- Познайомилися на тому самому прийомі , в честь десятиліття готельного комплексу. Вона саме шукала достойного кандидата.
- Не зрозумів...
- О, то ти не знаєш хто ця дівчина ?- усміхається Назар .
- А ти знаєш ...
- Та в них тут , в готелі , кожна друга така "квіточка".

Дивлюся на Емму , яка так мирно спить в його спальні і не хочу вірити словам хлопця .

- Вона не така . Не могла вона ...
- Ну, звісно ...

Повертаю голову і дивлюся в очі Назара .

- Вона ж віддала тобі свою невинність. Адже я правий ?

Хмурю брови...
Він все правильно зрозумів.

- А я то думаю , що ж вона на прийомі в мій номер передумала йти ... Виявляється , знайшла більшу рибу .- з насмішкою видає Назар .

Я не можу більше тримати себе в руках.
І б'ю в його задоволену фізіономію . На що хлопець шипить і спирається об стіну .

- Ти що , ненормальний ?
- Значить , вона від тебе тікала в ту ніч ?

На секунду він зависає , а потім розслабляється .

- Ти хотів сказати набивала собі ціну ... Або ж просто шукала як краще піймати на вудицю тебе.
- Заткнися .
- Вона сама погодилася піти зі мною . Фліртувала , танцювала , дозволяла оцінити її форми ...прямо в залі , перед усіма . А потім , по дорозі в номер , я запропонував замалу суму і вона просто втекла .
- Ти щось плутаєш .
- Я не буду нічого тобі доводити . Ось вона , твоя принцеса . В моїй спальні . Прийшла сюди сама .

Всередині все горить . Хочеться рознести весь номер , весь готель . Все на світі ...

Як я міг так помилитися в жінці?

Далі все наче уривками . Вигнав з номера Назара. Чекав поки прокинеться Емма , просто дивився на неї і хотів зрозуміти як вона змогла так брехати ... І як я міг вірити ...

Точно не пам'ятаю про що ми говорили коли вона відкрила очі . Від злості мене всього трясло і я не вибирав слів . Але як же я хотів повірити в її виправдання . І в те , що вона не знає хто такий Назар .

Хотів повірити настільки , що залишивши Емму в ліжку пішов в кімнату охорони .
До останнього сподівався що слова Назара виявляться просто жартом .
Але побачив те , чого боявся найбільше ...

І прийом , і їх з Еммою танець , і як дівчина йшла з ним з ресторану . Йшла з власної волі, тримаючи друга під руку .
І як сьогодні заходила в його номер . Також сама , ніхто її не тягнув .
Чорт ! Чорт!

Я гнав по дорозі наче навіжений .
Не бачив ані машин , ані знаків . Мені знову довели , що всі жінки продажні . Навіть такі як лисичка .
Ні , не лисичка . 
Я більше ніколи її так не назву .
Нема в моєму житті цієї рудої відьми .
Нема і не буде .

Залишилося викинути з серця , і я це зроблю . Не вперше ...

   .    ***

- Тато дзвонив , він приїде ввечері . Повечеряємо в нашому ресторані чи забронювати столик в місті ?- питає Діана , як тільки я виходжу з ванної кімнати.
- Як хочеш .
- Тобі байдуже ?- починає дути губи дівчина .
- Де вечеряти ? Так .

З весіллям все вирішилось буквально за декілька годин . 
Я мав зустрітися з Костіним у справі , і зустріч була запланована . Перенести не було можливості . Довелося їхати .
І звичайно , Діана прийшла з батьком .

А після вирішення справ ми добре посиділи , випили . Особливо я . Настрій якраз був що треба . А прокинувся вже в заміському будинку Костіних.

За сніданком Діана вже щебетала з моїми батьками . І нас майже вітали з заручинами , про які писали всі журнали . Хоча це була просто дурна витівка дівчини на вечірці .

Та саме в цей момент я вирішив , що все тільки на краще . І забути Емму мені допоможе зміна всього в моєму житті . 

Чи шкодував я про свою згоду на цей фарс ?
Ні . До сьогоднішнього дня .
До тої самої хвилини , як побачив Емму ...

Та ж сама  стримана чорна сукня , білий фартух , руді кудрі, які вибились з зачіски і губи ... Поцілунок яких дурманить.
Дідько ...

Невже я готовий пробачити ..?
 

         ***

Емма
 

Кінець робочого дня. Нарешті . 
Переодягнувшись виходимо з Ірою на вулицю. І відразу перед входом стоїть Даня . 
Тільки його не вистачало .

- Доброго вечора, дівчата . Погода жахлива , ось я і вирішив вас додому підвести .- відразу підходить хлопець .

Погода , і справді , не дуже ...
Мокрий сніг і вітер не дають навіть нормально вдихнути . І холод такий , що пронизує наскрізь .

- Ми на автобусі доберемося .- відповідаю відразу .

Але тут же відчуваю,  як мене за рукав смикає подруга .

- Та поки ви той автобус чекати будете ... Я вже вас до під'їзду доставлю . Я ж від чистого серця... Хочу як краще .