Читати книгу - "Магія без пам'яті, Мiла Морес"

- Вибач, Лаурі, не змогла стриматися, - каже мені жінка, заглядаючи в обличчя. - Яка ж ти чарівна дівчинка!

Я взагалі не зрозуміла, що тут відбувається. Чому раптом до мене стільки уваги? І якось ніяково стало, ніби всі навколишні щось знають, одна я в невіданні.

- Аліто, давай ближче до справи, за п'ять хвилин почнеться заняття, - містер Нотрил перервав наші милі обійми, від яких я ніяк не відійду. Навіть власна мати мене так не обіймала. З чого раптом такий порив у цієї леді?

Вона кивнула і якось дивно махнула рукою на викладача, ніби хотіла сказати: "А... не звертай уваги".

- Елім сказав мені, що ти популярна в групі і зараз до твого одягу багато уваги, - почала Аліта, а я перевела погляд на викладача, мої губи трохи смикнулися. – Я хочу запропонувати тобі співпрацю на бартерній основі. Мій бренд одягу називається "Алітно". Я вибрала кілька речей із нової колекції, які підійдуть під твій типаж. Твоє завдання їх носити на заняття і по можливості відповідати тим, хто цікавиться, одяг якого бренду на тобі. Що скажеш?

Весь цей час я дивилася на містера Нотрила. Сказане жінкою до мене долетіло, але вся увага залишилася там, де було сказано про мій одяг. У всьому цьому так і чується натяк на те, що мене днями роздягнули.

- Дякую, звичайно, але навряд чи моя "популярність" зробить гарну славу вашому бренду.

Невже всі ці компліменти та обійми були для того, щоб від мене щось отримати? Ніколи не думала, що до мене можуть виявити таку увагу.

- Ну що ти, люба, твій типаж ідеально підходить нам. В майбутньому…

- Вибачте, якщо це все, я піду, - кажу розчаровано, у натягнутій посмішці ховаю досаду.

- Стривай, а як же речі? - Жінка вказала на коробку на підвіконні.

- Мені це не потрібно, але дякую за пропозицію, - натягла посмішку ще раз і пішла у бік аудиторії. Мені слідом щось сказав містер Нотрил, схоже на вибачення, але я проігнорувала всі слова.

- Це що, Аліта Дартон? – напівпошепки запитує Кес, стоячи під дверима. Поруч із нею стовпилися майже всі дівчата групи. - Про що ти з нею говорила? І чому вона тебе обіймала?

- Не ваша справа, - пробиваюся до свого місця, але дівчата не пропускають.

- Ти навіщо відмовилася, дурненька? – каже хтось із дівчат із гарним слухом. - Знаєш, скільки коштує одна її сукня?

- Мені все одно. Іди, попроси, щоб тобі речей дали. Вони якраз шукають популярних дівчат, - говорю Кес.

- Гадаєш? - З інтересом на повному серйозі каже староста.

Я не очікувала, що вона прислухається до поради, але Кес правда пішла у бік викладача та Аліти Дартон. З самооцінкою у неї все гаразд. Підключила всю свою харизму, розпливлася в найдивовижнішій усмішці, простягла руку для знайомства, але після кількох слів її перервав містер Нотрил, і вказав у бік дверей, через які я і ще кілька дівчаток спостерігаємо за тим, що відбувається.

- Ну що? - Запитує Лані подругу.

- Сказали, що їм не підходить мій типаж. А містер Нотрил попередив, щоб ніхто більше не підходив.

Кес підібгала губу. А я нарешті зайняла місце біля Рокса. Він потягнувся цілуватися, але я скромно підставила щоку. Ми домовилися, що на парах будемо менше демонструвати свої стосунки, але він все одно тягнеться до мене, каже, не може стриматися.

- А хто взагалі ця Аліта Дартон? - Запитує мене Рокс, тому що і він спостерігав за тим, що відбувається. Хлопці з нашої групи не так зацікавилися пропозицією про співпрацю, як красою несподіваної гості.

- Без поняття, - відповідаю з легким сміхом. - Мені б зараз поспати.

- Ти що! - З особливою інтонацією крикнула Лані. – Це ж основоположниця першого магічного бренду одягу! Усі речі в її колекції мають якісь особливі якості. В осінньому каталозі такі шикарні оновлення… Очей не відірвати! Я просила маму замовити мені бодай джинси, але вона відмахнулася. Я таки її дотисну. Може, і на сукню у батька випрошу.

- Я теж бачила новий каталог, - підтримує розмову Кес, а я вже лежу на плечі Рокса, він погладжує моє волосся. - Там шикарний вибір білизни. І вона також магічна. По-перше, не пропускає запахи, по-друге вміє підлаштовуватися під колір одягу, який одягнений поверх нього, а є моделі, які ідеально тримаються на тілі навіть без бретельок. А про бюстгальтери, що збільшують, я взагалі мовчу… Тобі, Катаріс, знадобилися б такі, - жарт зайшов, гурт ірже.

Сміх перервав викладач. Увійшов швидким кроком, кинув над студентами традиційний феєрверк, став у свою звичну впевнену позу та розпочав заняття. Я слухала його з усією увагою, старанно боролася зі сном. Голову на плече Рокса не укладала, щоб не було спокуси заснути. Злегка підбадьорилася, коли проходило опитування студентів. Невпевнено відповіла на запитання, що мені випало, щось промимрила, зловивши у відповідь похмурий погляд викладача. Маріса Іжевські доповнила мою відповідь і отримала заслужену похвалу. Її погляд у мій бік означав приблизно: «Ось бачиш, як треба відповідати».

Друга частина пари була нуднішою. Тема мене не зацікавила, і під приємний заколисуючий голос містера Нотрила я заснула. Відчула, як Рокс штовхнув мене в бік, але мені було так добре, що я не відреагувала. Сон пересилив.