Читати книгу - "Версола. Книга 1. Колоніст"

залишається, коли сік випиваєш. Так от ця гуща діє як своєрідний природний гіпс, що лікує також — але не це головне. Головне, що рани на тілі гояться під цим гіпсом в рази швидше: ось мене, наприклад, якось один хижак зачепив по нозі — з такою раною шкутильгав би ще тиждень, не менше, якби не заліпив рану ось цією самою гущею. За дві доби все і затягнулося, хоча у мене ж, як я зрозумів, регенерація підвищена до межі, мдя. Але все одно, швидко і чисто — з цими словами хлопець підтягнув штанину і продемонстрував чиновникові ідеальну поверхню гомілки — дивися сам.

— Скільки їх у тебе? — Кайл відразу зрозумів, що це новий тип і потрібно брати, оскільки у базі «флора» нічого такого не було — візьму по п'ять сотень за кожного!

— Давай по штуці за кожного, у мене залишилося чотири всього — потім трохи поторговувалися і зійшлися на семи сотнях за штуку.

— Що ще є? — поцікавився чиновник, внутрішньо тріумфуючи, що йому попався такий перспективний поселенець: перший раз, і відразу уніки!

- Є ще зелені, але вони не їстівні — посміхнувся хлопець, дістаючи зі свого мішка ще чотири аналогічні плоди, але яскраво-зеленого кольору. Попереджаю відразу, що це смерть в чистому природному вигляді, росте на нижніх ярусах. Я ці штуки використав як кислотні гранати — проїдає шкуру до нутрощів за пару хвилин, склад такий же, як і у жовтих плодів — сік плюс фруктове пюре, якщо так можна виразитися. Наприклад, попадання в голову волохатій свині вбиває її менше ніж за хвилину, а ту змію, що повзала під деревом, палило декілька годин — шкірка у неї виявилася міцніша.

— Постій-постій, я не зрозумів — це з однієї рослини, чи що? — ділок приголомшено оглядав нові подарунки, проте не торкався до них, зляканий таким описом — як таке можливе,… де це таке росте? А що ти там про якусь змію говорив…?

— Можеш узяти в руки, тільки не стискай фрукт — оболонка хоч і щільна, але сильного тиску не любить — тріскається від удару об будь-яку більш-менш тверду поверхню. Перевірено особисто — ці віддам по штуці за кожного, без торгу, товар супер! До речі, там ще ростуть червоні плоди на самих верхніх ярусах, складно добратися і дістати — я всього пару штук зібрав, але тут нічим тебе порадувати не можу — все з'їв, або випив — якось так. Дуже смачні і поживні…. а що ти так на мене дивишся, Кайл?

— Візьму все за твоєю ціною — такого немає у базі по флорі, а де така рослина росте?

— Якщо я тобі це скажу, то це вже перестане бути секретом, ха-ха,… а крім того, як ти собі це представляєш — я дорогу туди не дуже добре пам'ятаю. Йшов від гаю до гаю, спав на деревах, і, до речі, таке дерево мені більше ніде не попадалося.

— А що там про якусь змію говорив? У базі є згадки тільки по декількох видах.

— Слухай, Кайл, давай так зробимо: складаємо договір, я тут подумав, що я закрию борг за рік…. а може і ще швидше — так от, складаємо партнерський договір, а потім і про ту зміюку поговоримо. Так, і ось ще що — я подумав, що всюдихід мені доки не потрібний, краще порадь якого-небудь фахівця з техніки…. чи може, є бази по ремонту техніки: спробую повернутися на те місце, де залишив всюдихід, все одно хазяїв більше немає. Та і порядки місцеві потрібно учити — як на такі ситуації дивиться місцевий закон, хе-хе.

Глава 7

— Можу тебе заспокоїти: якщо немає спадкоємців або партнерів, які можуть підтвердити свої права на майно, то все переходить новому хазяїну — тут на Версолі все просто і прозоро. Але ти правий — тобі спочатку потрібно поставити імплант і синхронізувати його з комом — пару баз вивчиш за декілька днів, тоді і продовжимо, та і договір зберігається в імпланті, так що чекаю тебе через пару днів у себе знову. Після медцентру йди в готель, він тут один, селище у нас не найбільше, хоча якщо чесно, то великих на планеті немає — чим більше периметр, тим дорожче його обслуговування. Так от — я домовлюся, поживеш там пару днів за мій рахунок, не безкоштовно звичайно: потім отримаєш список витрат і коштів на свій ком — все по-чесному, перевіриш, якщо виникнуть підозри — я веду справи прозоро. Ось, тримай свій ком — надіваєш на зап'ясток, фіксуєш і чекаєш, коли він включиться — апарат працює від тепла тіла — там якась термопара ніби. Потім несильно кольне — це прив'язка, а потім просто читай все на екрані, там все просто… все, йди.

Через десять хвилин наш герой вже спілкувався з тим же медиком, який складав для нього медичну карту, а потім улігся на дивного вигляду кушетку, і йому на голову начепили складний пристрій. Від пристрою йшли дроти до якогось незрозумілого ящика з невеликим екраном в лівому кутку і панелькою сенсорних кнопок поряд з ним.

— Зараз я тебе присплю ненадовго — процедура введення імпланта трохи болюча і тривала — прокинешся через дві години, список баз я отримав від Кайла, гроші теж, так що все — засинаємо.

— … Док, а що ще цей імплант робить, крім того, що заливає мені знання в голову? — запитав Віктор через дві години, коли прийшов в себе і намацав на голові пов'язку — а цю штуку довго потрібно буде носити?

— З твоєю регенерацією через годину-другу зможеш зняти, а щодо імпланта — тільки збільшена швидкість навчання, хоча говорять, що десь в цивілізованих світах проходять