Читати книгу - "Майбутній мій, Юлія Бонд"

– Щось ти мовчазна, крихітко. Є причини?

– Макс. Ось і всі причини.

– Він тобі погрожував?

– Гірше.

– Що може бути гірше, дівчинко?

Різко зупинившись, повертаюсь до Олега обличчям. Заглядаю в його очі та намагаюся передбачити реакцію. Чи станеться зараз Армагеддон або буде лише штормове попередження?

– Він поцілував мене, Олеже.

– Коли? – гарчить Сокіл, хапаючи мене за зап'ястя.

– Сьогодні. У мене вдома. Але це ще не все.

– Говори, – в очах Олега горять справжні іскри. Він у сказі.

– Він сказав, що нам треба зустрічатися для всіх, щоб я могла з тобою бачитися. А ще він мало не розповів про все моєму батькові. У ресторані, коли ти підійшов, пам'ятаєш?

Голосно вилаявшись, Олег тягнеться до мобільного, щоб поговорити із сином, але Макс не відповідає на дзвінок.

– Що тепер буде, Олегу? – Ледве торкаюся до плеча Олега, боячись його в гніві.

– Нічого не буде, крихітко. Голову відірву синові. От і все. Сподіваюся, ти не погодилася на його пропозицію?

– Ні, звичайно ж. Мені вистачило мізків, Олегу.