Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"

Арнольд
Hilton Amsterdam розкішний готель. 5 зірок, сервіс на найвищому рівні.
Наш номер розташовувався на третьому поверсі.
Зоя з відкритим ротом заходила в готель і з таким самим відкритим ротом розглядала все навколо.
Джерт зателефонував і попросив, щоб ми були готові до 20:00 і спустилися до ресторану. Знаючи, як багато часу дівчата приділяють шопінгу, мені стало страшно. Ми не встигнемо нічого. Я вирішив, що сам оберу речі Зої, а вона вже одягне все тут.

- Вражена? - Поцікавився, коли вийшла на балкон і милувалася виглядом.

- Так. Ми вже їхатимемо до магазину?

– Ні. Часу не так багато, тож я сам з'їжджу і оберу сукню для сьогоднішньої вечері.

- Ти не вибереш! Я повинна сама!

- Ти залишишся в номері. Приймеш поки душ, приведеш себе до ладу. Не хвилюйся, я вмію вибирати жіночу білизну та гарні сукні. А у виборі туфель – взагалі професіонал.

- У тебе розмір S, взуття 37 розмірів. Об'єм грудей 85 десь.

- Прям просканував! Браво.

- Зоя. Припини себе так поводитися зі мною. На вечері, окрім Джерта, будуть інші чоловіки. Ти повинна виглядати надзвичайно і бути чемною.

- До чого тут інші чоловіки? У що ти хочеш мене втягнути?

- Тебе? У вир розпусти та пороку, мала.
І це правда. Вона завмирає, здивовано дивиться, а мене її така сором'язливість заводить ще сильніше.
Гаразд, лялечка. Після вечері ти все одно опинишся піді мною.
І так надто довго ламаєшся.

- Для своїх постільних ігор знайди іншу!

- Навіщо? Якщо я маю. Гаразд, вистачить лірики.
Часу майже нема.

- Хто такий цей Джерт?

- Мій начальник та компаньйон.- Вибери будь ласка не надто відверту сукню.

- Ти в клубі роздягалася до трусиків. Хіба ні?

– Але не тут. Це чужа країна. Чужі люди. Все чуже.

- Не переживай. У тебе буде найкрасивіша сукня.

- Прошу тебе, Арні.
Вона вперше так чемно звернулася до мене?

– Не можу нічого обіцяти.

- Ти можеш! Але ти спеціально знущаєшся з мене! Навіщо? Ти мене бісиш! - Вона замахується, але я перехоплюю її руку.
Дістали її істерики!

- Відпусти! Кому говорю!

- Його ти теж так слізно просила? Його так само відштовхувала? - спитав і ще сильніше стиснув пальцями її зап'ястя.
Чому я ніяк не можу викинути того виродка з голови! Чому я хочу знайти його та знищити.

- Просила? Та я благала його! Але він не хотів нічого чути. Нічого! Ви чоловіки – тварини. Всі! І ти нічим не кращий за нього! Нічим! Ти так само, як і він можеш отримати своє! Адже ти сильніший. А хто я така? Твоя іграшка! Твоя рабиня!
Я різко штовхнув її на ліжко. Так, щоб вона не могла мене спровокувати далі. Впевнений був, що ще одного зґвалтування вона не переживе. Але вона… Чорт!

- Я за сукнею, - сказав їй і вийшов із номера.
Знову завібрував телефон у кишені.

- Арне, ти вже оселився?

- Так, Джерт. Ми вже у номері. Спасибі за турботу.

– Сьогодні буде важлива зустріч. До речі, ти ж будеш із Зоєю?

- Так.

- Мені треба буде з тобою дещо обговорити до вечері. Без неї. Давай зустрінемось за пів години до?

- Що трапилося?

- Не по телефону.

- Добре. Я зараз за сукнею Зої їду.

- Не треба. У мене від колишніх коханок залишилося купа нових суконь, взуття та спідньої білизни.

- Вона маленька.
- А я і не трахав корів. Дуже навіть миленьких панянок.

- Добре. Значить, ти не в готелі оселився?

- Ні, я зняв апартаменти в менш галасливому райончику Амстердама. Готель для вас.

- Назви адресу, я під'їду.

- По телефону не можу. Я тобі скину повідомлення до зустрічі, - відповів і відключив телефон. За півхвилини мені надійшло повідомлення з адресою.
Щось вся ця ситуація мене починала напружувати. Але я вирішив у всьому розібратися сам. Прихованість Джерта, те, що він оселився в іншому місці, наводило на різні думки.