Читати книгу - "І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський"

3

Те, що було добре на попередній позиції, вже стає не­сприятливим, бо час минув. Крім цього, якщо перша позиція, як нижня в першій триграмі, пов’язувалася з обра­зами пальців на ногах, то горішня в першій триграмі, тобто третя, зв’язується з образом вилиць. По ходу самої ситуації тут дії не можуть бути сприятливими. Однак уся ситуація має бути наповнена силами, рішучістю. І тому, навіть передбачаючи небезпеку та негативний результат, шляхетний чоловік, тобто етично повноцінна людина, має відважитися на дії тут. Нехай він буде зовсім самотнім, однак має пройти через період певної руйнації, руйнування колишніх обставин і створення нових. Ми вже зустрічалися з образом дощу як розрішенням навислих хмар. Тут знову згадується цей образ, але згадується не як плідний, а як дощ, якому люди, недорозвинені етично, можуть бути неприємні. Однак оскільки він розуміє можливість, необхідність і нагальність такого становища, тому діє так, як підказують його моральні переконання, і ніхто не наважиться звинуватити його в неправоті. Текст висловлює це такими словами: «Сильна риска — на третьому місці. Міць — у вилицях. Буде нещастя. Але шляхетний чоловік зважиться на вихід. Він іде самотньо і зустрічає дощ. Якщо він і промокне, то буде прикро, але осуду не буде».

4

Четверта риска має своєю підставою першу в силу закону відповідності позицій. Оскільки перша риска розташована значно нижче за четверту, то вона символізується в нашому тексті в образі крижів. Перша позиція була зайнята сильною стороною. Сила розглядається в символіці «Книзі змін» іноді (наприклад, у цьому випадку) як твердість, тобто в застосуванні до людського тіла — кістки, позбавлені м’язів. Це вже допоможе нам збагнути своєрідний афоризм, приписаний цій позиції. Він поданий лише для того, щоб вказати на складність дій на цій позиції. Людина тут сама діяти навряд чи зможе, бо четверта риска — лише перехідний період до наступної, на якій, власне кажучи, й досягається можливість зважитися на той вихід, що вказується у вступі гексаграми. Також для розуміння останньої фрази цього афоризму треба взяти до уваги те, що нестійке становище людини, властиве для цієї позиції, навряд чи зможе гарантувати довірливе ставлення до неї з боку оточення. У тексті читаємо: «Сильна риска — на четвертому місці. У того, хто на крижах не має м’язів, той іде з великими труднощами. Нехай краще його тягнуть, як барана, тоді каяття зникне. Якщо почуєш ці розмови, то не повіриш їм».

5

П’ята, вища риска серед сильних, стоїть безпосередньо перед тим, що вона символізує, — прорив, рішучість і вихід. Вона, ця п’ята риска, має бути піднята на якомусь пагорбі. Поверхня його покрита шостою, слабкою рискою, що символізує образ м’якої трави — шпинату. Для того щоб правильно вчинити цей вихід, треба тільки зберегти ту ознаку, яка властива була і раніше, а саме вміння неухильно просуватися правильним шляхом. Тоді тільки вся ситуація може бути спрямована на успішний результат. Про це текст каже: «Сильна риска — на п’ятому місці. Пагорб, порослий шпинатом. Зважся на вихід. Хто йде неухильно, осуду не отримає».

6

Горішня триграма тут — дозвіл. Графічний аналіз знаку дуй дозволяє виснувати, що тут спочатку був зображений чоловік із розкритим ротом. Тому цей знак в певних контекстах має значення «промовляти», «проголошувати». Цим, звісно, пояснюється і те, що мова згадувалася у вступі, і тут, у найхарактернішій рисці горішньої триграми, знову йдеться про мову. Однак йдеться про неї не так, як спочатку, бо тут весь процес рішучості та виходу (а мова є також такою собі відвертістю, тобто виходом назовні) доходить до свого закінчення. Тому тут жодного проголошення навіть бути не може. З цього боку подана позиція перебуває в протиріччі з усім ходом цієї ситуації. І можна казати про негаразди, крім цього, саме тут позначається ситуація протиріччя, перечення. Тому порівняно короткий текст каже: «Слабка риска — нагорі. Безгласність. Врешті-решт буде нещастя».

№ 44. Ґоу. Перечення

Те протиріччя, яке помічалося на останній позиції попередньої гексаграми, тут розглядається як основна тема цієї ситуації. Тому вона і названа переченням. Але для того, щоб її правильно збагнути, а особливо для того, щоб зрозуміти властивий їй лаконічний афоризм, необхідно мати на увазі, що дуже часто, як і в цьому випадку, назва гексаграми має не одне, а кілька значень. Так, слово ґоу означає не тільки перечення, але й «царицю», що визначено як щось інше в стосунках із царем. Тому і афоризм каже про жінку. Це — час, коли, всупереч звичаям, діє не цар, а цариця, сила — на її боці. Будь-яка спроба підпорядкувати її собі може призвести до фатальних наслідків. У переносному сенсі слова тут визначається можливість концентрації всього того зла, яке виникало на попередніх щаблях і ще не остаточно подолано. На час це зло отримує можливість діяти знову. Жоден компроміс зі злом неможливий. Тому тут не варто брати дружину, котра саме в цьому контексті показана як образ цього суперечливого зла. Так і розшифровується текст: «Перечення. У жінки сила. Не треба брати дружину».

1

Для розуміння цього та наступного афоризмів необхідно взяти до уваги структуру всієї гексаграми. Вона є оберненням попередньої. Тут тільки нижня риска слабка, всі інші — сильні. Перша позиція, репрезентована слабкою рискою, при своєму русі вгору натикається на перешкоду у вигляді сильної другої риски, і перешкоду цю підтверджує сила всіх наступних рисок. Рух тут зупинений, наче прив’язаний до міцного гальма. Само собою, в таких обставинах дії не можуть бути сприятливі. Навпаки, врятувати становище може тільки стійке перебування на місці. Однак недалекоглядна та нерозвинута людина, хоча й слабка, все ж в силу закономірності руху, яке відзначали в русі рисок гексаграм, буде прагнути дії. Це показано в образі, далеко не втішному для такої людини. Тому в тексті ми знаходимо: «Слабка риска — на початку. Прив’яжеш до металевого гальма. Стійкість до щастя. Якщо будеш кудись виступати, то зустрінеш нещастя. Але худа свиня неодмінно буде рватися з прив’язі».

2

Під час будь-якого переліку дій одночасними та суперечливими є принаймні дві складові. Між ними, оскільки вони різні, і проходить межа. Але будь-яка межа є одночасно як розмежуванням, так і сполученням. Таким чином, на другій позиції, де найінтенсивніше виступають гармонійність, врівноваженість як внутрішні ознаки, може бути сказано і про той синтез, який виявляється протилежністю в період протиріччя. Риба — це образ чогось, чому не властиво бути в руках. Тут ідеться про те, що рибу спіймали. Так вперше показаний синтез сторін суперечки. В таких обставинах вкрай несприятливим може бути будь-яке відчуження. А позаяк гість розумівся в Стародавньому Китаї як чужинець, то становище гостя, тобто чогось чужого в цій позиції, було б несприятливим. Ось чому в тексті читаємо: «Сильна риска — на другому місці. В оберемку є риба. Осуду не буде. Несприятливо бути гостем».

3

Якщо