Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Шибайголови, Олександра Малінкова 📚 - Українською

Читати книгу - "Шибайголови, Олександра Малінкова"

204
0
03.03.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Шибайголови" автора Олександра Малінкова. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 61
Перейти на сторінку:
ГЛАВА 29

Вероніка.

Йду з хлопцями. Ден виймає з кишені ключ й відкриває ним приміщення поряд. Велика зала з дзеркалом на всю стіну. Ще декілька груш, які кріпляться до стелі. М'які мати в одному з кутків. Саме в той бік і направився Ден. 

Зручно вмостився зверху на ці мати. Розкрив рюкзак й дістав з нього компактний ноутбук. 

- То що я роблю тут? - Поцікавилася в хлопців.

- Ми вирішили, що ти теж маєш знати! - Таємничо почав Ден.

- Маю знати що? 

- Ходімо! - Славка покликав мене і ми вдвох приєдналися до Дена, зайнявши місце на матраці по обидва боки від нього.

- Ми трішки погралися з камерами на різних будівлях: інститута, поряд з клубом де був твій виступ, магазина де можна було в той вечір придбати квіти… - Почав Славка.

- То у Вас продовження шпигунських ігор? Навіть пари не треба відвідувати? - Я насупилася, Славка після моїх слів теж.

- Краще поглянь! - Ден увімкнув приготовану заздалегідь відеонарізку з кадрами, які вони вилучили з різних камер.

- Що я маю там побачити? - Як не намагалася я зрозуміти, куди саме й на кого мені дивитися, але для мене зараз це лише картинка, яка швидко та динамічно змінюється. Купа невідомих мені людей. - Я маю впізнати злодія? 

- Не зовсім! - Славка пройшовся долонею по голові, пригладивши скуйовджене волосся. 

- Спочатку, принаймні, я так точно думав, що шукаємо зловмисника, але потім… Коротше кажучи думаю, що ця вистава з листівкою в квітах, фото з ножем та запискою, це все феєричне шоу, щоб…

- Нажахати мене? - Припустила я.

- Так! - Погодився зі мною Славка. - Ось тут! Нікого не пізнаєш? 

- Тут? - Перепитала я й уважніше вгледілася, бо картинка була досить не чіткою. - Не знаю! Хлопець схожий на Єгора, мого однокурсника. А до чого тут він? 

-  А тут? - Ден відкрив нове відео.

- І тут наче він! Що такого? Здається він нічого не порушує! В його руках немає ножів, мотузок… 

Ден увімкнув наступне відео.

- Стоп! А це не він виходить вночі з мого будинку? 

- Угу! - Кивнув Славка.

- А перше відео з магазину з квітами… - Щось мені вже починає вимальовуватися.

- А ось і вишенька на торті! Замовник цього шухеру! - Вигукнув Ден і знову змінив відео.

Ось цей Єгор перешіптується з ким би Ви думали? Звичайно! Емма! Куди ж без неї. Потім цілує її в якомусь закутку. Його рука повільно ковзає під її спідницю. 

- Бридота яка! Вимкни! - Не витримала я.

- З того, що ми знайшли можна припустити, що ця дівчина… - Почав Слава.

- Емма! - Доповнила його я.

- Так, Емма! Маючи особисту неприязнь до тебе, вирішила підмовити приятеля, щоб влаштувати тобі нестерпне життя.

- То тої ночі у лісі думаєте теж був Єгор?

- Навряд чи! Звичайно, бути обережною не завадить!... - Продовжив Ден.

- Ці три вчинка, здалися мені одразу занадто, - Славка замислився, - банальними чи що. Ну не тягнуть вони на холоднокровних злочинців, які готові вкоротити віку. Це щось, на кшталт: дрібної помсти, погрози, цькування. Довести до манії переслідування, навести жаху, щоб і крок ступити боялася.

- А справжній злочинець він геть інший! Він заліг на дно і спостерігає! - Доповнив Ден.

- Дякую! - Вигукнула я. - От вмієте заспокоїти! - Склала руки на грудях. - Тепер мені значно краще!

- Але ж ми постараємося бути поряд! - Спробував виправитися він.

- Чудово! То я тепер під всебічним наглядом! Емма зі своїми посіпаками! Ви зі своїм захистом. І… - Видихнула я і продовжила. - Сам злочинець. Все-одно не розумію, чому то не міг бути Єгор? Хотів налякати, переплутав, бо дівчина була в моєму светрі…

- Спочатку ми й дійсно не відкидали цей варіант, але в той час він був у іншому місці. Нажаль! Це так! - Ден зіскочив з матів, склав ноутбук у свій рюкзак. - В мене є одна невідкладна справа. - Він поглянув на годинник на руці. - Ніко, якщо ти зараз нікуди не поспішаєш, то я б порадив тобі вивчити декілька прийомів самозахисту.

- І хто ж мене навчить? - Радити всі вміють, а от навчити так, щоб це дійсно допомогло зупинити нападника, вже проблема!

- Я можу! - Відповів на моє питання Славка.

- Ти? - Я розгублено заморгала. 

Наче й не важко було здогадатися, якою буде відповідь, але до останнього не могла повірити, що він визветься мене вчити прийомам самозахисту.

- От і чудово! - Ден задоволено посміхнувся й, закинувши свого рюкзака на плече покрокував до виходу, лишивши нас удвох.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 41 42 43 ... 61
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шибайголови, Олександра Малінкова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Шибайголови, Олександра Малінкова"