Читати книгу - "Холодна атмосфера, Агне Ашкелянець"

— Що ти тут робиш? Ти ж завжди обходив церкву боком.

— Я, брате, змінився, — почав Васька. — Не дивись на мене так, це правда. З Галькою вдома все налагодилось, працювати почав трохи. Прийшли ось сповідатись, довго мене священник слухав! Хоч не отець Пій, а цей приїжджий, не так соромно перед незнайомцем було. Дякую тобі, брате, за все, і вибачай, якщо щось було не так.

Васька поплескав Юру по плечі й направився до фігури Діви Марії для молитви. Юра здивовано дивився йому вслід.

— Ну й справи…

Ближче до обіду храм набув святкового вигляду. Біля вівтаря височіли пишні ялинки, на їхніх поясах золотистим сяяли гірлянди, зі стола і лав звисали ялинкові гілки, на колонах красувалися великі вінки. Белана дочекалась, поки отець Пій звільниться, і одразу розповіла йому історію зі Спіциним. Юра в цей момент обмінювався анекдотами з іншими чоловіками, їхній задерикуватий сміх, здавалось, доносився з усіх усюд.

— Це питання буде вирішене найближчим часом, — неочікувано обіцяв отець Пій. — Я знаю Спіциних дуже давно, можна сказати, навіть виховував їх. Можу вас запевнити, що сьогодні тут вони були з чистими намірами наблизитись до Господа. Більше я сказати не можу, таємниця сповіді. Та якщо ви, Белано, дасте їм другий шанс, подібно до того, як Господь дає його нам, щоб довести свою любов до Нього, то зробите дуже велику справу, можете мені повірити.

Белана не була впевнена в тому, що такі люди можуть змінитись, але вирішила зачекати з великим викриттям.