Читати книгу - "Солодка Даруся"

— Бабко, а що, ця наша солодка Даруся від роду така німа та дурна?

— Не від роду — від судьби. Але вона не дурна, внучку, то люди думають, що вона дурна, бо не така, як усі. А я так не думаю... Та й не винна вона ні в чому. Але така судьба в неї. Тобі то ще знати рано. Виростеш — я тобі все уповім. Як дожию...

— Видите, Марійо, ви тут усе знаєте, бо в сусідстві які роки жиєте... Якби той Іван Цвичок не убрався був у воєнну форму та у то галіфе, усе було би добре.

— Може, й так, а може, й ні. Він не знав. Та й ніхто не міг знати.

— Але хтось міг сказати. Ви могли сказати, Марійо...

— Усього сказати не годен, навіть коли б хотів. Та й ніхто не хоче мішатися в друге життя. Але з другого боку, дивіться, виходять хлопці з армії, ідуть по селу у воєнній формі — і нічого Дарусі ніколи не було.

— Так то по селу вони ходили, а Цвичок став перед її очі. А він уже був їй, як рідний, то й збоялася, певно, його виду. Що ви думаєте собі, певно, що вона згадала давнє, коли таке з нею приключилося. А шкода... Я вже думала, що хоч трохи полегша бідній дівчині хоч на старість буде від Івана. А так, сирота, хто її догляне, як ми, Марійо вивмираємо? Вже ближиться нам до Йорчихи дорога.

— Ох, кумко-любко, Васютко злотна... Життя — то трояка ружа, казала колись моя свекруха, дай їй царство небесне. А я молода — дурна була. Думаю, таке каже, у очах їй троїться, чи що... А вона каже: невісточко, ти думаєш, що ружа ружевий колір має. А воно ні. На то вона трояка ся називає. Так і життя. То чорне тобі покажеться, то жовте, а там, дивися, загориться червоним. Ніколи не знаєш, яку барву завтра уздриш. Чекаєш одної, а воно тобі показує другу. Ох, довго думав Бог, аби людям усякі кари попридумувати. Довго і добре думав, кумо. А ми і не знаємо, за що...

7 лютого — 7 березня 2002, Київ — Конопківка на Тернопільщині

3-10 січня 2003, Київ

13 жовтня 2002 — 4 травня 2003, Київ — Гута на Івано-Франківщині

1

Георгіни (розм.) — жоржини. На Буковині георгіна — це не русизм. Є навіть таке жіноче ім'я.

2

Дримба — гуцульський губний музичний інструмент.

3

Дямба (зневаж.) — рот.

4

Чір (діал.) — собача їжа, каша.

5

Кавальчик (діал.) — маленький шматочок.

6

Мольфарити (діал.) — чаклувати.

7

Фалди (діал.) — складки.

8

Веремінність (діал.) — вагітність.

9

Дріб (діал.) — вівці.

10

Чипіти (діал.) — бути нахиленим.

11

Слоняти (діал.) — присипляти.

12

Primar (рум.) — сільський голова, двірник.

13

Вадитися (діал.) — сваритися, сперечатися.

14

Romania mare (рум.) — велика Румунія.

15

Granicer (рум.) — прикордонник.

16

Шпаровитий (діал.) — винахідливий, метикуватий.

17

Міщулик (діал.) — мішечок.

18

Сардак (діал.) — верхній вовняний гуцульський одяг.

19

Кучерявий (перенос, знач.) — напідпитку.

20

Kobita (польс.) — жінка, любка.

21

Ґаліція (розм.) — Галичина.

22

Каламітний (діал.) — заводій.

23

Крішечка (діал.) — дрібка.

24

Половик (діал.) — яструб.

25

Мерша (діал.) — мертвечина.

26

Сороківники (простон.) — побиття сорока буковими палицями.

27

Vorbiti româneşte! (рум.) — Говоріть румунською!

28

Domnul (рум.) — пан.

29

Нафта (розм.) — гас.

30

Траджувати (діал.) — нести, переміщати.

31

Флинькати (діал.) — плакати, схлипувати.

32

Вироб'єки (діал.) — взуття, святкові постоли з телячої шкіри

33

Мняцканий (діал.) — зімнутий, непрасований.

34

Каламотити (діал.) — крутити, колотити.

35

Глагоїти (діал.) — заспокоювати.

36

П'їланитися (діал.) — лізти, дертися.

37

Ґата (рум.) — по всьому.

38

Фертик (діал.) — по всьому.

39

Спрутити (діал.) — напнути.

40

Люба (діал.) — кохання.

41

Каня, половгік (діал.) — яструб.

42

Первий (діал.) — двоюрідний.

43

(рум., зверт.) — пані.

44

Рупцак (діал.) — рюкзак.

45

Верстак (діал.) — ровесник.

46

Колітка (діал.) — замок.

47

Возниця (діал.) — дерев'яна споруда для коптіння м'яса димом.